Канон української літератури вже є цілком сформованим, а однією з його особливостей виступає домінуюча текстуальність. Однак «класика» може існувати не тільки у словесних формах – часто вона втілюється у візуальних образах, що перебувають на рівнях неусвідомленого або напівзабутого.

Другий персональний проект «Інстинкт» Юрія Денисенкова є наступним кроком у бік дослідження прикмет сучасності після його серії «Тло» (2013). І якщо чотири роки тому художник взяв за основу особисте переживання часових «несумісностей» та «нашарувань», то цього разу він зосереджується на питанні масової свідомості, а також (само)контролю індивіда як елементу натовпу, вразливого за своєю суттю.