Роки життя: 1930 – 2000
Георгій Якутович відомий, перш за все, як графік та книжковий ілюстратор. Послідовник школи Фаворського, він повернув українській гравюрі епічність, звернувся до народних мотивів. Залучення художника до роботи над фільмом «Тіні забутих предків» зовсім не випадкове: перед цим Якутович двічі подорожував Карпатами (у 1952-у та 1958-у роках), у якості аспірантської роботи проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Fata Morgana», а у 1963 році почав працювати на оформленням книги «Тіней…». Проте, намалювавши усього три гравюри, був запрошений у знімальну групу як художник-постановник. Відчуваючи потребу «очиститися від набутих навичок та прийомів і здобути здатність такої її художньої інтерпретації, коли лінія, пляма і форма одразу ж ведуться в єдиному ключі, який передає музику природи» Якутович одразу ж погодився на новий для себе вид діяльності. Згодом Параджанов так оцінював внесок Георгія: «Він не просто художник, а художник, що мислить. Можна було б знайти, мабуть, талановитішого за нього, але вдумливішого – ні. Він привів нас у Карпати, як гід. Вони йому знайомі. Він врятував нас від пейзанства, від фальші».* Після виходу фільму Якутович продовжив оформлення книги Коцюбинського, і у 1967 році вийшло видання «Тіней забутих предків» з його ілюстраціями. Коли згодом повертався у Карпати, зупинявся у селі Дземброня – гуцульські мотиви часто з'являються у подальшій творчості художника. У 1971 році працював з Іваном Миколайчуком у команді фільму «Захар Беркут» Леоніда Осики, що стало другою роботою Якутовича у кіновиробництві. Художня творчість, одночасно, поповнювалася все більшою кількістю сюжетів: доба Русі, козацтво, гоголівські теми ілюструються та отримують візуальне втілення.
* Белічко Ю.В. Георгій Вячеславович Якутович / Ю. В. Белічко. – Київ: Мистецтво, 1968. – С. 44.
