Краєм ока на майстерню Володимира Костирка
23.05.2020

Краєм ока на майстерню Володимира Костирка

Житло і майстерня в сецесійному будинку, багато колекція - від старовинних скульптур до довоєнних вивісок та унікальних книг латинкою, які були швидше видані, ніж кирилицею. Роздивимось разом з художником.


«Одне з моїх робочих місць. Я тут малюю на мольберті. Це от, бачте, робота під час роботи».

«Маю ар дековий комод. Він був в цій хаті. Ми купили його в сусідів за стіною. Взагалі там цілий комплект був, проте не мали де поставити і продали його одному львівському архітектору».

«Маю колекцію портретів: В центрі Ле Корбюзьє, далі два королі народжені у Львові, мій дідо, Ленін, мама… ну і всьо. Ле Корбюзьє висів в спілці архітекторів… Я його купив за 100 доларів в одного колекціонера. При тому, що він не знав, що це Ле Корбюзьє».


«Це дошка з Дублянського млина. Там тато з братом колись мали столярну майстерню. Знаєте, як збереглась: було в кльозеті на вулиці».


«А це Франц-Йосиф у 1848 році. В рік своєї інтронізації. А за ним колекція різних львівських вішаків».


«Маю на шафі різні предмети: від поштової скриньки, оце рожеве – частина інсталяції присвячена церковній естетиці, і орел, який різьбив мій тато. Колекція різних колон. Ну і круцифікс».


«Це збірка книжок латинкою. Маю Драгоманова і Кобзаря, москвофілів латинкою проти латинки. Маю молитовник для православних солдат польської армії. Історію Польщі, Литви і Руси. А ще таку цікаву книжку Лозинського «Весілля руське», 1835 рік, зауважте, це раніше ніж Шашкевич використав українську мову в друці. Отож першою була латинка».



«Був час, коли українською мовою починали писати і були пошуки граматики. Були люди, які вважали, що мову можна відтворити лише латинськими літерами. Тому і з'являлись друки латинськими літерами. Частина людей дотримувалась латинського правопису, аби зазначити територіальну відмінність. Щоб мова, наприклад, не асоціювалась з російською мовою. В той час не тільки архітектурою зазначались території, але й абеткою. На території Литви, яка належала Російській імперії, переводили на кирилицю, не для нищення мови, а щоб помітити територію, яка під Росією. От таке візуальне політичне підґрунтя. Російська імперія дбала, аби всі писали кирилицею, Австро-Угорська – латинкою».

«На цій стіні – частина нашої сімейної колекції: Кульчицька, Левицький, Кауфман, Сагайдаковський, Бояров…»

«Це скульптури – з липи, зроблені в той час, коли вже закінчилась готика, але ще не почався ренесанс. От тут Бог-Отець, Свята Агнеса з ягнятком і Свята…. забув яка».

«Ось різного періоду вивіски з вулиць. З будинків. Реклама з фотоательє Рудольфа Губера. Далі реклама львівського пива. А під ним – пастель брата Януша Вітвіцького».


«А це просто стандартний сецесійний розпис, який я розчистив на стелі».


В гості до Володимира Костирка заходили Павло Гудімов та Мирослава Ляхович.


Дивитись відео про майстерню художника можна тут:


17.04.2020
Фланери з Сельськими, квартирники в Леопольда Левицького, подія, що вплинула на пізню творчість Марґіт Сельської та зйомки у недоступних музейних закутках – у розмові з Олегом Введенським та Мирославою Ляхович. Частина друга.
25.03.2020
Як півстоліття тому у Львові зробили виставку Пабло Пікассо, фотоклуб, з якого вийшли відомі львівські фотографи, де збирались юні любителі авангардних митців та живе, неприкрашене місто на світлинах майбутнього відомого фотографа.
20.05.2020 – 14.06.2020
Виставка Львів Я Галерея
07.08.2020 – 09.08.2020
Виставка Львів Центр Архітектури, Дизайну та Урбаністики Порохова ВЕЖА
28.07.2020 – 23.08.2020
Виставка Львів Я Галерея
21.07.2020 – 18.10.2020
Виставка Львів Центр Архітектури, Дизайну та Урбаністики Порохова ВЕЖА
25.05.2020 – 30.11.-0001
Виставка Онлайн Я Галерея
26.12.2019 – 28.12.2019
Подія Львів Я Галерея
03.12.2019 – 14.01.2020
Подія Львів Я Галерея