Квіти, стріли та жінки: образи хвороби в Європейському мистецтві
22.03.2020

Квіти, стріли та жінки: образи хвороби в Європейському мистецтві

Наталія Пономарьова про те, які образи хвороби знає історія Європейського мистецтва.

Сьогодні, у добу розвинених технологій та медицини, важко було б уявити виникнення такого явища, як пандемія, яка не так давно охопила весь світ. Навіть за наявності відкритого доступу до науково підтвердженої інформації, паніка серед людей поширюється, а уява малює страшні картини.

Проте, ще кілька століть тому, коли наука тільки починала розвиватися, людська культура була наповнена релігійним містицизмом та наділяла ним явища, які не могла пояснити. Епідемії, що були частим непроханим гостем тих часів, мали своє пояснення в релігії та знаходили відображення у мистецтві.

Яскравим прикладом цього є образ чуми, яка часто спустошувала світ протягом віків. У мистецтві середньовічної Європи її образ завжди йшов поряд зі смертю, символом якої вважався скелет. Часто її зображували на коні зі стрілами, які вона метає в людей, поширюючи з ними хворобу. На картині Пітера Брейгеля «Тріумф смерті», як і у багатьох тогочасних сюжетах, смерть ходить поруч з людьми та занурюється в натовп, що свідчить про неминучість її перемоги над усім земним.

Пітер Брейгель, Тріумф Смерті, 1562-1563, Національний музей Прадо

В руках розгніваного людськими гріхами Бога, стріла, як класичний символ чуми була зображена на фресці Беноццо Гоццолі в соборі Сан-Джиміньяно. Спасителем від епідемії та покровителем зачумлених вважався Святий Себастьян, що логічно пояснюється його смертю від ураження тими ж стрілами. Так, на фресці Гоццолі він укриває людей від Божої кари, а ангели поряд із ним знищують разючі стріли в той час, як навіть, Діва Марія та Ісус, безсилі перед гнівом господнім. Тим часом обличчя врятованих внизу виражають невимовну подяку, при чому кожне з них по-своєму характерне, що притаманно для живопису Пізнього Середньовіччя.

Беноццо Гоццолі в Сан-Джиміньяно, 1464, фреска

Не меншої уваги заслуговують зображення сифілісу, починаючи із гравюр Альбрехта Дюрера та закінчуючи плакатами Рамона Касаса. На ксилографії Дюрера зображено людину із класичними зовнішніми симптомами захворювання. На захисті хворих сифілісом стояв святий безголовий Св. Діонісій Паризький, зображення якого часто розміщували над ліжком, щоб полегшити страждання хворого.

Альбрехт Дюрер, медична ілюстрація (Хворий на сифіліс), 1496, ксилографія

Цікаво, що коли стало відомо про розповсюдження хвороби статевим шляхом, її образ набув гріховних рис. На прикладі плакату каталонського художника Рамона Касаса, можна відзначити, що вже у ХІХ столітті недуг втілився у зображенні жінки, можливо повії. Хворобливо жовте тло підкреслює її бліду шкіру, а тривожні лінії заплутаного волосся повторюють нитки від тьмяно-рожевої хустини. Жінка простягає білу квітку лілеї, як символ надії або, в цьому випадку, спокуси, та ховає за спиною змію – загрозу. Пластичність образу Касаса, притаманна модерну, та влучно підібрана гама кольорів, підкреслюють загальний «нездоровий» дух композиції, на відміну від естетичності творів йогосучасника Альфонса Мухи.

Рамон Касас Карбо, плакат, 1900, Музей національного мистецтва Каталонії, Барселона

За доби модернізму вперше хвороба, зокрема психічні розлади, постали не як предмет остраху, а як мистецтво, засіб самовираження для художника. Не обійшлось тут без впливу нових теорій Фройда та Шарко. Це помітно в картинах Еґона Шіле, де естетизм та довершеність змінюються на показову реалістичність та недосконалість. Так істерія, на яку страждав сам художник, віднаходить себе у вузлуватих надмірностях кінцівок і загальній гротескності лінії, та при цьому надає індивідуальних рис персонажам.

Результат пошуку зображень за запитом self portrait with checkered shirtЕґон Шіле, Автопортрет в картатій сорочці, 1917

Те, що Шіле виражає за допомогою лінії, Едвард Мунк доводить кольором та динамічною пластикою. Його творчість пронизують мотиви смерті, людських страждань, які неодноразово спіткали його впродовж життя. Темні тони, що переважають на картинах «Смерть матері» та «Хвора дівчинка» справляють гнітюче враження від загальної композиції; чорний – колір страждань у Мунка, в той час як відтінками білого художник передає саму смерть або її близькість.

Munch Det Syke Barn 1885-86.jpgЕдвард Мунк, Хвора дівчинка, 1886, Національна галерея, Осло

Помаранчевий контраст на першій картині разом із центральною постаттю дитини, немов би гаряча лава, заливає простір кімнати дитячими емоціями, криком про допомогу та відчай, що перегукується із мотивом «Крику», який став всесвітньо відомим шедевром живописця. Водночас обличчя хворої дівчинки з другої картини випромінює спокій від, можливо, неусвідомлення власної приреченості. У ньому читається умиротворене світло в кінці тунелю, яке бачить людина на межі життя та смерті. Максимальна емоційність та трагізм, притаманні експресіоністам, дозволяють розкрити всю суть психології людини, процесу відхилення від «норми», «здоров'я», її переживання хвороб, страждань та зрештою смерті.

Мертвая мать и дитя.Едвард Мунк, Мертва мати, 1899

Історія мистецтва показує, що людина – дуже чуттєва натура, яка прагне пояснень усього, що бачить так само, як і вираження своїх почуттів. Моторошні образи, створені кілька століть тому, та психологічно надривні картини недавнього минулого й досі вражають нас, адже є щирим вираженням загальнолюдських переживань. Проте надія на краще завжди залишається актуальною темою в мистецтві усіх віків а, отже, не повинна покидати людські серця навіть у скрутні часи.

Наталія Пономарьова


17.04.2020
Фланери з Сельськими, квартирники в Леопольда Левицького, подія, що вплинула на пізню творчість Марґіт Сельської та зйомки у недоступних музейних закутках – у розмові з Олегом Введенським та Мирославою Ляхович. Частина друга.
20.05.2020 – 14.06.2020
Виставка Львів Я Галерея
03.12.2019 – 09.01.2020
Виставка Львів Я Галерея
03.12.2019 – 14.01.2020
Подія Львів Я Галерея
25.05.2020 – 30.11.-0001
Виставка Онлайн Я Галерея
30.09.2019 – 12.10.2019
Виставка Житомир Кінотеатр Жовтень (майдан Корольова, 14)
10.09.2019 – 20.10.2019
Виставка Львів Я Галерея
26.12.2019 – 28.12.2019
Подія Львів Я Галерея