Якуб Левіцкі: Жити архітектурою модернізму
11.12.2019

Якуб Левіцкі: Жити архітектурою модернізму

Професор Якуб Левіцкі* в розмові з Мирославою Ляхович* про унікальні технології львівської архітектури модернізму, занепад як консервацію пам’яток і нереалізовані проекти, що могли б змінити вигляд міста.

Ми з професором познайомились наживо після його лекції про модерністичну архітектуру, з якою він приїхав до Львова. Проте знали одне про одного ще до цього. Я користувалась дослідженнями Якуба в своїх текстах, а він, як сам казав, тішився кожній моїй публікації і фотографіями будинків.

Розмовляли гуляючи від одного модерністичного об'єкта до іншого.

М. Л. : Ви спочатку працювали з історією архітектури до 1918 року, що Вас спонукало заглибитись в тему міжвоєнних десятиліть?

Я. Л. : Мої перші дослідницькі кроки стосувались будинків у Гдині. Теж займався документацією пам'яток модерністичної архітектури. Якось вирішив написати про здравниці того періоду і поїхав до Криниці (курортне місто в Польщі) в модерністський санаторій. Там все було збережене – елементи інтер'єру та устаткування: калорифери, крани, туалетне приладдя. Відпочивальники нарікали, що Бог їх покарав лікуватись в такому застарілому санаторії, а я тішився, що лежу в автентичній ванній. Боюсь подумати, що там зараз. До речі, більшість цих санаторіїв проектували львівські архітектори. Я зрозумів, що для повної картини мені не вистачить лише польських міст.



М. Л. : І ви вирушили до Львова?

Я. Л. : Так, тоді в 90-х, приїжджаючи до Львова, я заходив до будинків і був шокований. Тут час ніби зупинився, адже грошей не було і ніхто нічого не змінював, не ремонтував. Я бачив будинки, які чудового збереглись: з рідними поштовими скриньками, дверима, сходовими маршами. В Польщі вже такого не було. Я зупинявся на вулиці Франка. Навпроти мого помешкання розташовувалась заправка з тридцятих років. Навіть не думав, що таке ще десь могло залишитись. Бачив там приладдя для заправки бензином, реклами палива з 1938 року, а ще ідеально збережені інтер'єри.

Проходимо по проспекту Шевченка повз будинок Профспілок, який в минулому називали хмарочосом Шпрехера.


М. Л. : Любителі модернізму дещо ідеалізують міжвоєнний період та архітектурні проекти. Побутує думка, що більшість будинків того часу зводили з дуже якісних та дорогих матеріалів…


Я. Л. : Не зовсім так. Львів пережив дві економічні кризи, еліти тікали до Варшави, багато інституцій перемістились до більших міст, архітектори їхали до Катовіц, до Гдині, до Познані. Будівельний бум відбувався лише в проміжку 1925-1928 і 1935-1939. Решту часу – переважала бідність і погана економічна ситуація. Тому багато кам'яниць звели з досить дешевих матеріалів.


М. Л. : Але поза тим у Львові все ж постали дорогі проекти.


Я. Л. : Так, наприклад, ось на кам'яниці Шпрехера не економили. Тут використали дорогі матеріали – різнорідний мармур та пісковик, інше багате оздоблення. Але через брак коштів багато проектів не реалізували.


Наприклад, з іншого боку теперішнього проспекту Шевченка хотіли звести другу модерністичну кам'яницю Шпрехера, теж в 1928-1929 роках. Фактично – це мав бути будинок-близнюк. Але вибухнула криза і до цього не дійшло. Досі там в кінці проспекту є пусте місце між будинками, біля класицистичної кам'яниці. Її планували розібрати і звести хмарочос. Тоді цей будинок з'єднав би проспект і утворив просторовий ансамбль.



М. Л. : Ви досліджували нереалізовані проекти того часу. Розкажіть про якісь ще?


Я. Л. : На тому ж місці також замислювався проект великого будинку-корабля. Львів міг би конкурувати з Гдинею. Мене завжди захоплювала тема нереалізованого міста. Знали б, ви скільки планувалось проектів, дуже сучасних, несамовито прогресивних форм: новий будинок Воєводського управління, будинок Головної пошти (мав вирости десь поряд костелу Ольги і Єлизавети). До кінця тридцятих Львів повинен був ввійти в Центральний Округ Промисловий, що б зумовило фінансування розбудови міста. Планувалось, що кількість жителів зросте до 600 тисяч.


Повертаємо на вулицю Костя Левицького і заходимо до «Будинку-метелика», який має чи не найкраще збережені інтер'єри. Професор тут вперше. Захоплений, фотографує кожен закуток.

М. Л. : Що Львів вирізняло у модернізмі серед інших міст тогочасної Польщі?

Я. Л. : Однозначно наріжні вікна. Цю технологію винайшли у Львові. Практично ніде більше в Польщі не було кутових вікон, хіба кілька в Гдині чи Варшаві. Звідти, власне, приїжджали сюди дивитись і перебирати технологію. В Чехословаччині такі вікна були популярні. Ймовірно, львівські майстри могли запозичити там. Ще мене дивують зразки терацової підлоги.


Вони нагадують полотна Мондріана. Шалено нетипові. Не знайшов розроблених зразків у Львові, тому скоріш за все автори брали узори з голландських чи німецьких журналів. А ще дуже мальовничі лінії забудов: от Варшава зведена у строгих геометричних формах, а у Львові часто трапляються дуже плавні вигини і повороти фасадів. Унікальна дерев'яна столярка, виконана місцевими фірмами. Оці характерні двері з інтарсією в світлих, контрастних кольорах.



М. Л. : На жаль, гнуті кутові шиби ніхто тут не вміє реставрувати. Чи є такий досвід в Польщі?

Я. Л : Ні, тому що поки не доводилось реставрувати. Одна з таких кам'яниць з округлими наріжними шибами – в Гдині, але вона в доброму стані і не потребує реставрації.


Виходимо з будинку, Левіцкі звертає увагу на знищений оригінальний фасад будинку (утеплений і покритий так званим короїдом).


Я. Л. : В нас добре реставрують тиньк. В Кракові роблять найкраще, але реставрація шляхетних тиньків з домішками слюди дуже затратна та складна річ.


М. Л. : Багато автентики зникає, бо люди не розуміють і не знають, що це за архітектура, яка її цінність. Як розмовляти з людьми про модернізм?


Я. Л . : На жаль, так. Я, фотографуючи ці будинки у Львові, часто стикався з тим, що мешканці знервовано реагували: яка ще пам'ятка! Що тут фотографувати? Люди не знають. Їм треба розповідати. Дуже важливі екскурсії для мешканців. Наприклад, в Гдині роблять багато екскурсій. В Катовіцах. В Гдині є приватний музей-квартира. А от Варшава організувала фестиваль відкритих помешкань. Власники квартир відкрили свої двері для поціновувачів архітектури модернізму. Хоча не всі будинки є під охороною і часто теж страждають від перебудови. Але коли дім в доброму стані, дорого виконаний, то його цінують.


Хороший спосіб привернути увагу до модернізму – розповідати про технологічні новації тих будинків, про те, що майже сто років тому у Львові вже «почалось майбутнє». Бажано розробити комплексну програму для популяризації модернізму.



Виходимо на вулицю Павлова. Прошу професора зупинитись для фото і раптом він схвильовано каже:
«Ось з цієї кам'яниці все почалось!». Це будинок за номером шість.

Я. Л.: Сюди запровадив мене мій вже покійний друг Павло Гранкін. Він зачаровано розповідав про цей будинок.



Коли ми зайшли всередину, я ніби опинився в капсулі часу: столярка, підлоги і навіть вбудовані поштові скриньки – все було на місці. Я зрозумів, що хочу досліджувати модернізм, поки він ще є доступним для живих доторків і споглядань.

Якуб Левіцкі * – професор технічних наук, досліджує польську архітектуру першої третини ХХ ст., завідувач Кафедри збереження пам'яток та охорони ландшафту в Інституті історії мистецтв на Факультеті історичних та соціальних наук Університету Кардинала Стефана Вишинського у Варшаві,Голова Комітету з охорони та збереження модерністської архітектури ICOMOS, головний консерватор Мазовецького воєводства.

Мирослава Ляхович * – фотографка, засновниця та координаторка проекту «Львів. Архітектура модернізму», учасниця львівської команди Я Галерея.

Розмовляла, фотографувала і перекладала з польської Мирослава Ляхович.
13.02.2020
Екскурсія виставковим проєктом Анни та Сергія Звягінцевих "Крокі" від Марини Богуш. Про суб'єктність мистецтва через суб'єктивність дійсності.
24.09.2019
Мирослава Ляхович про пічки Антонича, та Леоніда, котрий переселив їх у простір львівського арт-центру Я Галерея.
03.12.2019 – 09.01.2020
Виставка Львів Я Галерея
03.12.2019 – 14.01.2020
Подія Львів Я Галерея
30.09.2019 – 12.10.2019
Виставка Житомир Кінотеатр Жовтень (майдан Корольова, 14)
10.09.2019 – 20.10.2019
Виставка Львів Я Галерея
17.07.2019 – 02.09.2019
Виставка Київ Я Галерея
22.05.2019 – 26.05.2019
Виставка Київ Мистецький Арсенал
20.06.2019 – 22.09.2019
Виставка Львів Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького
26.12.2019 – 28.12.2019
Подія Львів Я Галерея