Київ. Арт-центр Я Галерея
Цитата
Андрій Сагайдаковський
31.01.2008 – 13.02.2008

Проект живописна деконструкція реальності за лише художнику знаними правилами і принципами. Полотно і килимки, на яких Сагайдаковський почав писати ще від початку 2000-х, розкладаються у диптихи і триптихи чи просто рвуться і надриваються, фізично шматуючи і без того надламаний живописний простір, розкладаючи гіпертрофовані образи на деталі та фрагменти.
Виставка львівського художника Андрія Сагайдаковського Цитата в арт-центрі Я Галерея стала унікальною нагодою побачити найновіший проект провідного «аутсайдера» українського художнього процесу. «Маргінал» або «аутсайдер» – чи не найчастіше застосовуваний епітет до Андрія Сагайдаковського. Що в жодному разі не позначає його місце в сучасному художньому процесі. Лише дуже точно окреслює його внутрішню позицію митця-відлюдника, максимально зануреного у власний світ. Проект в арт-центрі Я Галерея – це живописна деконструкція реальності за лише художнику знаними правилами і принципами. Полотно і килимки, на яких Сагайдаковський почав писати ще від початку 2000-х, розкладаються у диптихи і триптихи чи просто рвуться і надриваються, фізично шматуючи і без того надламаний живописний простір, розкладаючи гіпертрофовані образи на деталі та фрагменти.
Павло Гудімов:
«Є люди, які все життя лишаються схожими на дитину. Вони мають свій власний, цілком чіткий, вигаданий світ, я би навіть сказав, капсулу. Андрій Сагайдаковський вражає мене досконалістю сформованого внутрішнього світу, не подібного на жоден інший у сучасному мистецтві… Він працює в маленькій напівпідвальній майстерні у Львові, де на стіні – як ікона – портрет Джимі Гендрікса. У його роботах усе: від дитячих комплексів і страхів до сформованої філософії власного життєвого всесвіту».
Єжи Онух:
«... Сагайдаковський – це митець-маргінал у найкращому значенні цього слова. Незалежний від постійних змін кон'юнктури, він є живим запереченням всюдисущої позиції митця-дизайнера, готового виконати будь-яке замовлення клієнта-куратора. ...Сагайдаковський не ошукує нас, бо за ним не стоїть ніяка мистецька стратегія, як нема її у барометра, який показує так, як є, а не так, як ми б хотіли, щоб було».