Львів. Я Галерея

Драма

Євген Лисик

20.01.2022 – 27.03.2022

Євген Лисик

Митець давно відійшов у засвіти, а ми лише починаємо доростати до розуміння всеосяжності його обдарування. Через спогади, архіви й артефакти, що дійшли до нас, поступово складаємо його образ, портрет і намагаємося знайти першопричини, імпульси, які з сільського хлопчика, чиє дитинство випало на війну й було позначене важкою сімейною історією, витворили одного з найпотужніших художників свого часу. А може, не тільки свого? Може, його час тільки-но настає? Звідки взялась ця сила, впевненість і масштаб?


Виставка Львів Я Галерея
Графік роботи: 10:00-19:00, понеділок вихідний

Далекого 1989 року французький куратор, на той час директор паризького музею сучасного мистецтва Центр Помпіду, Жан Юбер Мертен організував виставку «Маги землі», у якій, зіставивши твори сучасних художників і аборигенів, запропонував новий підхід: небаченої до того взаємодії й діалогу. Тонка метафора назви відкривала співзвуччя архаїчних ритуалів та професійних художніх висловлювань. Саме «магом землі» я назвав би Євгена Лисика – художника, якого ми більше знаємо за театральними роботами.

Театр – жанр абсолютно синтетичний, що постає з визначальної потреби видовища та прадавніх ритуалів. І саме тут дано реалізуватись художнику, який творив концепції, шукав нових форм і прийомів та пристрасно віддавався втіленню.

Згадую невеликий акцент зі спогадів доньки художника Анни Лисик: коли у Львівській опері готували прем'єру ще однієї вистави, колектив художників і декораторів працював, не дивлячись на годинника, не очікуючи кінця робочого дня. Коли йшлося про вистави, де головним художником був Євген Лисик, всі, як заведені, натхненно працювали в очікуванні дива. Саме такі моменти й визначають особливу енергію та наснагу, які несуть великі художники – маги землі.

Митець давно відійшов у засвіти, а ми лише починаємо доростати до розуміння всеосяжності його обдарування. Через спогади, архіви й артефакти, що дійшли до нас, поступово складаємо його образ, портрет і намагаємося знайти першопричини, імпульси, які з сільського хлопчика, чиє дитинство випало на війну й було позначене важкою сімейною історією, витворили одного з найпотужніших художників свого часу. А може, не тільки свого? Може, його час тільки-но настає? Звідки взялась ця сила, впевненість і масштаб?

Виставка «Драма» – це насамперед результат, який став можливий після виходу альбому рисунків Євгена Лисика, що торік впорядкували Анна Лисик і Остап Лозинський. Альбом, який хочеться переглядати і переглядати, інколи його неможливо згорнути, він презентує ще одну, досі маловідому, грань художника – рисунок. Але це – не підготовчий рисунок до вистав чи ескізи образів. Це щоденник, який радше піднімає зі свідомого й несвідомого дію та образи, що нестримно рвалися на поверхню. Це те, що потребує пояснення, розшифрування, історії та відчуття – тут і особливого трактування жанрові сцени, обличчя, спогади та величні ілюзії. Ти підглядаєш за минулим, і, коли спілкуєшся з Анною Лисик, розумієш першопричини, які зумовлюють цю візуалізацію.

Спочатку я окреслив цей масив як творчість за кулісами, «в шухляду». Однак згодом зрозумів, що це ще й заготовки на майбутнє, коли художник замикається в майстерні й творить для себе, творить те, на що раніше не вистачало часу.

Втім не судилось здійснити мрії. Хвороба і передчасна смерть поставили крапку на планах та створили вакуум довкола автора. Світ зупинився від стресу втрати. Втрати, яку важко було оцінити одразу.

Минуло понад 30 років без Євгена Лисика. І ми знову маємо шанс пізнати художника. Поступово розвести концентрат його творчості у виставкових просторах й артикулювати через теми та сюжети, через біографію і спогади, через зрозумілі й неосяжні ситуації.

Основні теми його рисунка стають дороговказом нашої оповіді й допомагають створити новий погляд на генія: війна, спогади про село та дитинство, смерть актора й безліч образів та створення світу як абсолютну метафору художньої практики автора. Не можу позбутись відчуття, що Євген Лисик був обраним, що художник – це лише земна професія, яка дала йому змогу розкритись у той час, у тому місці. Це не лише талант чи обдарованість – це особлива дія, яка має тривати.

Show must go on!

Я запропонував театральну назву «Драма» і впорядкування виставки в чотирьох просторах-діях із промовленими темами. Перед очима – експресивний рисунок, де маленький хлопчик на коні вилітає з лісу. Не маю сумнівів, що це сам художник у чистому образі свого дитинства. Коні з'являються у його житті та в спогадах дитинства, і у віщих снах на численних рисунках, і в момент відходу з цього світу. Дивишся на твір і розумієш багатопластовість змісту. Скільки загадок він залишив нам, і чи маємо ключі до його творчості? Виникає безліч запитань, на які важко отримати відповідь, коли наближаєшся до великого художника, особливо коли минає час і втрачаються зв'язки з минулим.

Пані та панове, зустрічайте, перед вами – особливий авторитет минулого та сьогодення, шаман або маг Євген Лисик!

Павло Гудімов


ВАРТІСТЬ КВИТКІВ
Вхідний квиток – 50 грн
Пільговий (школярі, студенти, пенсіонери) – 20 грн.
Вхід для дітей до 12 років та учасників бойових дій – вільний


КОМАНДА ПРОЄКТУ

Куратор – Павло Гудімов

Дослідження – Павло Гудімов, Анна Лисик, Наталія Туліна-Маруняк, Тетяна Борівець

Тексти – Павло Гудімов, Наталія Туліна-Маруняк

Дизайн – Катерина Большакова

Редакція – Анна-Марія Волосацька

Переклад – Дмитро Янковий

Реставрація – Вадим Волков

Фото – Роман Шишак

Менеджмент – Тетяна Борівець

Комунікації – Світлана Велеган


Світлої пам'яті Остапа Лозинського, упорядника альбому «Євген Лисик. Графіка. Малярство».


Автор

Євген Лисик народився 21 вересня 1930 році у селі Шнирів Бродівського району на Львівщині.

У 1947-1949 роках навчався на альфрейному відділі Львівського ремісничого училища.

1955 року вступив до Львівського поліграфічного інституту імені Івана Федорова. Наступного року перевівся до Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва на відділення монументального живопису.