Останній тиждень виставки

Київ. Я Галерея

Ренесанс-ілюзії

Андрій Дудченко

28.10.2020 – 05.12.2020

Андрій Дудченко

Проєкт “Ренесанс-ілюзії" — це спроба автора наблизитись впритул до абсолюту, але й розуміння його віддаленості. Тут передчуття ренесансного гуманізму апелює до втрати його сьогодні. Фігури є майбутніми довершеними тілами людей епохи Відродження. Фігури є минулими довершеними Людьми сучасності. Зовсім скоро вони будуть цілісними, вільними, абсолютними. Художник позначає присутність двох піків маятника та його двох амплітуд. Перетворення каркасів у постаті. Пік маятника, у якому відбувся ренесанс ілюзії ідеалу.

Виставка Київ Я Галерея
Графік роботи: 10:00-19:00

Культура — це маятник, що коливається між простим і складним, суттю та формою, ratio й emotio. Пікові точки коливання маятника, які позначають культурні епохи, тривають невловимо мало, натомість видимою є лиш амплітуда маятника — прото- та пост- культурної епохи. Все те, що ми називаємо ознакою культурної доби, завжди лише прагнення до неї. Жоден із людей не проголосив час, у який жив, ідеалом часів. Натомість вся історія людства — історія шляху до визначених кожною наступною добою абсолютів.

Ренесанс у нашій уяві — час, коли людський дух та думка були у зеніті. Це час, коли мистецтво прийшло до апогею своїх форм та сутностей. Чи була коли-небудь людина ідеальною? Чи було мистецтво Ренесансу кращим, ніж до чи після? Чи були ідеали Відродження справдженими? У проєкті “Ренесанс-ілюзії" Андрій Дудченко пропонує нові відповіді. Це доба, яка не реалізувала (й не могла реалізувати) проголошені собою ж ідеали, так само як і будь-яка інша. Однак, вона бачиться як прото- усіх наступних епох. Для Дудченка Ренесанс позначає можливість перманентного буття у часі, ідеал як нескінченно віддалену мету і шлях до неї як протоідеал. Та сама позиція, з якої відкривається горизонт на Золоту Добу людської духовності й творчості. Непевне марення і водночас чітка мета.
Людський, культурний, цивілізаційний пік — це кожна наступна мить. Я тепер значно кращий, ніж день тому, але я тепер і значно гірший, ніж день тому. Ідеал — це кожна точка, отже, ідеал — відсутня точка. Прагнення до неї породжує її саму. Цей логічний парадокс — у гіпсових фігурах Дудченка. Каркас — це множина можливостей завершених об'єктів (абсолютів). Він є нічим, допоки може стати будь-чим. Але як тільки у митця з'являється ідея, невиразна ілюзія, сон про майбутню фігуру, її ідеал, каркас перетворюється на шлях до ідеалу, на протоідеал.Проєкт “Ренесанс-ілюзії" — це спроба автора наблизитись впритул до абсолюту, але й розуміння його віддаленості. Тут передчуття ренесансного гуманізму апелює до втрати його сьогодні. Фігури є майбутніми довершеними тілами людей епохи Відродження. Фігури є минулими довершеними Людьми сучасності. Зовсім скоро вони будуть цілісними, вільними, абсолютними. Художник позначає присутність двох піків маятника та його двох амплітуд. Перетворення каркасів у постаті. Пік маятника, у якому відбувся ренесанс ілюзії ідеалу.
Марина Богуш
Автор

Народився в 1983 році в Євпаторії.

У 2002 році закінчив Кримське художнє училище ім. М. С. Самокіша, а в 2009 року – Національну академію образотворчого мистецтва та архітектури, де продовжує навчання в асистентурі.

Перша виставка під назвою Погляд відбулась у 2008 році у виставковій залі НАОМА.

15.05.2019 – 10.06.2019
Виставка Київ Я Галерея
18.02.2015 – 16.03.2015
Виставка Київ Арт-центр Я Галерея
08.10.2014 – 30.11.2014
Виставка Львів Галерея сучасного мистецтва УКУ
14.05.2014 – 31.05.2014
Виставка Київ Арт-центр Я Галерея
07.12.2011 – 09.01.2012
Виставка Київ Арт-центр Я Галерея, Хорива 49Б