Культура — це маятник, що коливається між простим і складним, суттю та формою, ratio й emotio. Пікові точки коливання маятника, які позначають культурні епохи, тривають невловимо мало, натомість видимою є лиш амплітуда маятника — прото- та пост- культурної епохи. Все те, що ми називаємо ознакою культурної доби, завжди лише прагнення до неї. Жоден із людей не проголосив час, у який жив, ідеалом часів. Натомість вся історія людства — історія шляху до визначених кожною наступною добою абсолютів.
Ренесанс у нашій уяві — час, коли людський дух та думка були у зеніті. Це час, коли мистецтво прийшло до апогею своїх форм та сутностей. Чи була коли-небудь людина ідеальною? Чи було мистецтво Ренесансу кращим, ніж до чи після? Чи були ідеали Відродження справдженими? У проєкті “Ренесанс-ілюзії" Андрій Дудченко пропонує нові відповіді. Це доба, яка не реалізувала (й не могла реалізувати) проголошені собою ж ідеали, так само як і будь-яка інша. Однак, вона бачиться як прото- усіх наступних епох. Для Дудченка Ренесанс позначає можливість перманентного буття у часі, ідеал як нескінченно віддалену мету і шлях до неї як протоідеал. Та сама позиція, з якої відкривається горизонт на Золоту Добу людської духовності й творчості. Непевне марення і водночас чітка мета.
Людський, культурний, цивілізаційний пік — це кожна наступна мить. Я тепер значно кращий, ніж день тому, але я тепер і значно гірший, ніж день тому. Ідеал — це кожна точка, отже, ідеал — відсутня точка. Прагнення до неї породжує її саму. Цей логічний парадокс — у гіпсових фігурах Дудченка. Каркас — це множина можливостей завершених об'єктів (абсолютів). Він є нічим, допоки може стати будь-чим. Але як тільки у митця з'являється ідея, невиразна ілюзія, сон про майбутню фігуру, її ідеал, каркас перетворюється на шлях до ідеалу, на протоідеал.Проєкт “Ренесанс-ілюзії" — це спроба автора наблизитись впритул до абсолюту, але й розуміння його віддаленості. Тут передчуття ренесансного гуманізму апелює до втрати його сьогодні. Фігури є майбутніми довершеними тілами людей епохи Відродження. Фігури є минулими довершеними Людьми сучасності. Зовсім скоро вони будуть цілісними, вільними, абсолютними. Художник позначає присутність двох піків маятника та його двох амплітуд. Перетворення каркасів у постаті. Пік маятника, у якому відбувся ренесанс ілюзії ідеалу.
Марина Богуш