Київ. Мистецький Арсенал

Енеїда Базилевича

17.05.2017 – 21.05.2017

Анатолій Базилевич своїми ілюстраціями надав "Енеїді" Івана Котляревського нового звучання, витворивши «козацький міф», ключовий для осмислення історії українського народу. Тираж книги 1968-69 років був розкуплений за лічені тижні, а образи, створені ілюстратором, досі лишаються класичними у сприйнятті та зображенні козаків.

Виставка Київ Мистецький Арсенал

Куратори – Павло Гудімов, Діана Клочко.

Організатори: Арт-центр Я Галерея, Мистецький Арсенал, Українська візуальна книга.

Партнери: Національний художній музей України, родина Базилевичів.


Іван Котляревський, написавши «Енеїду», започаткував цим твором нову українську літературу. Через півтора століття Анатолій Базилевич своїми ілюстраціями надав твору нового звучання, витворивши «козацький міф», ключовий для осмислення історії українського народу. Жоден інший текст, окрім хіба Шевченкового «Кобзаря», не мав столітті такої кількості видань в УРСР. Посилення історизму властиве усьому мистецтву 60-х років, однак Базилевич у своїх малюнках до поеми зумів заторкнути значно глибші, архаїчні пласти. Його образи – це суміш Античності, сарматського міфу, етнографізму ХІХ століття та тогочасного бурлеску у вигляді стилізацій під пін-ап та супермена.

Попри довгу історію ілюстрування різними художниками (Корнієнком, Нарбутом, Коновалюком та Їжакевичем), саме «Енеїда» у виконанні Анатолія Базилевича стала сприйматися ледь не нормативною для зображення козаків взагалі – перше, подарункове видання було розкуплене за лічені дні. Дев`ятилітня епопея з творенням книги була сприйнята як труд над перекодування «малоросійського» тексту в «українські» образи: шестидесятники шукали нову візуальну мову, і у книжковій графіці художник зробив із Енея новітній візуальний стандарт «парубка моторного».

Як козаки отримали античні бюсти, чому богині класичних форм вільно дефілювали оголеними, але в очіпках і намистах, навіщо потрібно було використати прийоми коміксу й пін-апу, скільки макетів і шрифтових композицій створив художник і, вреші, чи залишився у ілюстраціях сміх – усе це етапи візуальної «енеїдіани», які можна побачити на виставці. У доступі глядачів – перевидання «Енеїди» Базилевича різних років, де можна простежити, так би мовити «без коментарів», еволюцію цензурування оголеної натури та українського національного міфу в радянський період на прикладі однієї книги.

Окрім виставки, видавництвом "Артбук" було видано книгу "Енеїда Базилевича", яка розкриває образи та історію створення ілюстрацій.

Подяки: Фонд родини Загорій за допомогу у виданні книги «Енеїда Базилевича», Національний центр Олександра Довженка за оцифровку кіноархіву художника