Дніпропетровськ. Арт-центр Я Галерея

Гольдман

27.09.2013 – 02.11.2013

У рамках дослідження непрофесійного мистецтва «нового наїву» Я Галерея представляє перший персональний проект Аркадія Гольдмана, що розкриває особистість звичайного інженера, який вже більш ніж сорок років створює скульптури з деревини. Тож уперше в Я Галерея об'єктом дослідження стає не робота художника, а він сам.

Виставка Дніпропетровськ Арт-центр Я Галерея

Невідомий серед професійних авторів Дніпропетровська, майстер-самоук використовує творчість лише як засіб візуалізації власної філософії. А поза мистецтвом, за визначенням самого Гольдмана, він є «пересічною людиною», з радянським минулим за плечима й скромними потребами у побуті.

Сама філософія Гольдмана спирається на критику недоліків сучасного суспільства. З цієї позиції він і здійснює спробу консервації життєвих істин в символічних скульптурах. Занурений у процес вдосконалення своєї філософії, Гольдман так само шліфує власну особистість, позбуваючись усього, що не відповідає його уявленню про себе-як-автора. Реконструкція цього образу в експозиції відбувається через «підключення» глядача до історії, фото й відеофіксації життєвого простору скульптора. Довершує образ символічний портрет Гольдмана, створений Олександром Королем із матеріалу автора.

На противагу статичному образу майстра Гольдмана, його роботи ілюструють динаміку особистої філософії, яка також не піддається зовнішнім впливам. Здається, що вся історія мистецтва, а тим більше сучасні арт-теорії, пройшли повз мікрокосмос скульптора. За винятком трьох персоналій минулого століття – радянських скульпторів Вадима Сидýра й Сергія Коньонкова, і французького скульптора Арістида Майоля. Лаконічні скульптури Сидура зрезонували Гольдману не лише тому, що обидва народилися в Дніпропетровську, а й тому, що трагічний життєвий досвід змушував Сидура постійно переосмислювати теми соціальних катастроф. А у скульптурах Коньонкова й Майоля Гольдман знаходив способи роботи з жіночими формами.

Поза цим впливом і попри сорокарічний «творчий стаж», Гольдман залишається абсолютно народним автором, який транслює образи зрозумілою «прямою мовою». Тож проблема трактування мистецького твору, яку сучасні художники зазвичай полишають на критиків і глядачів, у випадку Гольдмана відсутня.

Олена Єгорушкіна