24 вересня відкрилася виставка Крила «короля кольору» Тіберія Сільваші.

Цей проект умовно можна було б розділити на дві частини: робота з часом і робота з простором. Кажучи про роботу з простором, Крила принагідно можна назвати продовженням виставки Кольорові об'єкти, яка проходила в арт-центрі Я Галерея 2007 року. Як сказав Сільваші: «Щойно я потрапив до Я Галерея – одразу зрозумів: із цим простором треба працювати».

На думку автора, його новий проект можна співвіднести з візантизмом, Фаворським світлом, золотими банями, Києвом. Тут з'явився насичений метафоричний ряд: наприклад, позолота, якою вкриті крила-об'єкти відсилає глядача до сакральності (уособлює сакральність?), водночас живопис – чиста світськість. Тобто в одному об'єкті дивним чином змішуються (поєднано) два істотно різні напрями, два начала.

Робота з часом, на думку автора, полягає в тому, що кожен етап творчого процесу, – від ґрунтовки до монтажу, – буде задокументовано, відзнято та збережено.

Власне експозицію складали готові об'єкти, розміщені, і, можна сказати, вписані у простір арт-центру.

Але й це ще не все. Напередодні закриття експозиції крила зняли і порізали на квадрати-картини. Трансформовані, вони стали об'єктом «купівлі-продажу».

Сільваші прагнув у подробицях показати процес перетворення крил на розрізані шматки матеріалу.

Коли останній етап роботи був зафіксований фотокамерою, в арт-центрі презентували каталог-хроніку Крил, в якому збереглося все: від задуму, найвищої точки зльоту (як у прямому, так і в переносному сенсі) до падіння.