Дніпропетровськ. Арт-центр Я Галерея

Музейний синдром

Дмитро Молдованов

18.12.2013 – 23.01.2014

Дмитро Молдованов

Персональний проект Дмитра Молдованова у Дніпропетровську успішно піднімає тему сприйняття класичного мистецтва. А точніше, не-сприйняття. Констатувавши діагноз «музейного синдрому», художник вдався до небезпечного експерименту – відтворити класичні сюжети мовою наївного мистецтва.

Виставка Дніпропетровськ Арт-центр Я Галерея

Перший персональний проект Дмитра Молдованова у Дніпропетровську успішно піднімає тему сприйняття класичного мистецтва. А точніше, не-сприйняття. Констатувавши діагноз «музейного синдрому», художник вдався до небезпечного експерименту – відтворити класичні сюжети мовою наївного мистецтва.

Однак, на відміну від своїх попередників, які копіювали світові шедеври через захоплення класикою чи бажання підзаробити, Молдованов переслідує мету, так би мовити, теоретичну. З одного боку, такий хід дозволяє йому викинути геть музейних «привидів» з власної голови, з іншого боку, – виявити назовні проблему співіснування сучасного й класичного мистецтва. Проблему, якої небезпідставно бояться навіть титуловані художники. Адже переписати класичний твір – означає не лише втрутитись у стосунки шедевру з його обожнювачами, а й бути готовим до найжорсткішої критики. Проте на стороні Молдованова є вагомі контраргументи – гумор і позиція «наївного» художника.

Застосовуючи «наївний» метод, він створює власну галерею класичних творів, де очевидну перевагу отримують сюжети й персонажі, близькі творчості Молдованова. Це алегоричні образи несвободи, революції, природних і соціальних катастроф, що залишили відбиток у колективній пам'яті. А також цілком ідилічні портрети реальних персонажів, які приваблюють художника природною гармонією чи протиріччям. І хоча результат «наївного» переосмислення відомих до оскомини сюжетів викликає щонайменше усмішку, для Дмитра Молдованова це серйозний крок, що підбиває підсумок його стосунків із професійним мистецтвом, і, врешті-решт, власним минулим.

Олена Єгорушкіна

Темные, покрытые лаковой желтизной, музейные картины своей узнаваемостью наводят печальное уныние, вызывают тошноту и головную боль. Это музейный синдром. А ведь в свое время они поражали новизной композиции и живописного хода. Художник открывал новую красоту. Сейчас можно встретить работы наивных художников – живопись маслом, гуашью, вышивку, – которые пытаются копировать старые и до оскомины узнаваемые произведения. Например, «Охотников на привале» Василия Перова или «Аленушку» Васнецова. И часто у них получаются красивые и свежие цвета и формы.

Дмитро Молдованов

Автор

Народився у 1967 році в Миколаєві.

У 1988 році навчався в училищі ім. Грекова в Одесі.

Із 1991 року – учасник виставок в Україні та за кордоном.

На певному етапі творчості художник відмовився від професійної освіти, відверто називаючи себе в публічних виданнях «напівсамоуком».

Учасник дослідницького проекту непрофесійного мистецтва Новий Наїв, розпочатого арт-центром Я Галерея у 2009 році.

Живе та працює в Миколаєві.

18.01.2017 – 25.02.2017
Виставка Дніпро Арт-центр Я Галерея
01.06.2016 – 25.07.2016
Виставка Київ Арт-центр Я Галерея
04.02.2016 – 17.03.2016
Виставка Дніпропетровськ Арт-центр Я Галерея
23.09.2015 – 26.10.2015
Виставка Київ Арт-центр Я Галерея
10.07.2013 – 05.08.2013
Виставка Київ Арт-центр Я Галерея
16.03.2011 – 21.04.2011
Виставка Київ Арт-центр Я Галерея, Хорива 49Б