Київ. Арт-центр Я Галерея

Журнал "Польща"

Микита Кадан

08.04.2015 – 27.04.2015

Микита Кадан

Виставка Журнал "Польща" є своєрідним "поетичним архівом", який має на меті вироблення нового нецентралізованого способу дивитися на історичні процеси, що продовжуються у сьогоденні.

Виставка Київ Арт-центр Я Галерея

Перша персональна виставка Микити Кадана в Я Галерея представляє живописні, графічні роботи та об'єкти різних років, об'єднані темами "периферійних зображень" та "зображення периферії". Художник здійснює вкрай особистістну систематизацію знайдених візуальних матеріалів, збирає з них власний "поетичний архів". Журнал "Польща" Микити Кадана складається з ілюстрацій у радянських полемічних виданнях, спрямованих проти західного модерністського мистецтва, фотографій з архітектурних журналів соціалістичного часу, зображень, що циркулюють у сьогоднішніх новинах, та матеріалів справжного журналу "Польща", який видавався російською мовою у Польській Народній Республіці. Всі разом вони збираються у своєрідний документальний орнамент, який має на меті «зрівняти» центр і периферію знання, зв'язати різні периферії між собою, виробити новий не-централізований спосіб дивитися на історичні процеси, що продовжуються у сьогоденні.

Повторюваний мотив цитування окраїнних, периферійних зображень – це те, через що ці різночасові роботи були зібрані в одну експозицію. Автора в даному випадку цікавить не «проект», а «виставка картин та малюнків різних років».


I

Звичне місце катастрофи – знаходиться на периферії, в боковому полі зору. Те що в центрі швидко вичищають з найменших шпарин, ліквідують за допомогою комунальних служб, на околиці стає безстроковою рутиною вбивства та розграбування. На околицю видимого змітаєш сміття, а в ньому неминуче починаються процеси, чреваті бідами. Ці процеси, подібні до самозародження мишей і змій у брудному ганчір'і, абсолютно неможливо не те що втримати під контролем, – навіть довго концентруватись на них є чимось за межами можливостей. Також на периферії розміщуються архіви, котрі поступово втрачають структуру, осідають у непоіменованість та однорідність. Зникає сама межа між архівом і звалищем. Робота над систематизацією того, що наповнює периферію, здається приреченою. Але взявшись за неї, отримуєш шанс переналаштувати власну оптику, усунути саму відмінність периферії і центру, зрівняти їх у правах.

Картинки, що втекли з рамок, що втратили контекст. Свідчення, правдивість котрих не підлягає перевірці. Місце і час дії не зазначені. Архівні фотографії – імовірно об'єкт підробки та пропагандистської маніпуляції. Це ваші жертви, а не наші. Безіменне життя та його переривання, яке не потребує пояснення. Сніг ховає обличчя пам'ятника. Свій-чужий-свій. Дар розрізнення не отримано ззовні. Самому треба вчитися, усе самому.


II

«Журнал «Польща» – це все одно що:

Мистецтво та боротьба ідеологій.

Товариш Гомулка говорить про досягнення народної влади.

Щорічний огляд молодих талантів.

Агріколя – один із Варшавських парків, місце спортивних занять школярів.

На прикордонному пункті митники записують ввезену до Польщі валюту.

Переселенці з'явилися у місті наступного дня після капітуляції гітлерівців.

Пересадка кукурудзи на дно океану. 1969 *

Частково спалені. 1970 **

Так, у скульптурній групі «Екзекуція» *** показано жертв невідомо ким вчиненої розправи. Лежать трупи, один із яких висить головою донизу. Кругом безлюдно. Твір висловлює відчуття приреченості, фаталізму, безглуздості спротиву насильству, безкарності будь-якого злочину, і за своєю суттю – антигуманістичний.

Художники використовують ексцентрику («скульптура» пальця, що стирчить із землі)****, самопародіювання та висміювання цінностей цивілізації споживання.


III

Використані матеріали:

1. Ілюстрації з журналу «Польща», що видавався російською мовою в Польській Народній Республіці.

2. Репродукції художніх робіт із радянських полемічних видань про мистецтво капіталістичних держав.

3. Сучасні та архівні фотографії – документи масового знищення людей.

4. Фотографії пам'ятників під снігом.

5. Фотографії з журналу «Будівництво та архітектура» 1970–1980-х рр.

6. Цитати з статей журналу «Польща» (1967-1969 рр), книг «Модернізм. Аналіз та критика основных напрямків» (М: «Искусство», 1987), «Філософія та мистецтво модернізму» (М: «Политиздат», 1980)



* Робота Деніса Опенгейма

** Робота Роберта Смітсона

*** Робота Джорджа Сігала

**** Робота Сезара

Автор

Народився в 1982 році в Києві.

У 2007 закінчив Національну Академію Образотворчого Мистецтва і Архітектури. Член групи художників Р.Е.П. та кураторського й активістського об'єднання Худрада.

Роботи Микита Кадана знаходяться у колекціях Pinakothek der Moderne (Мюнхен), M HKA (Музей сучасного мистецтва, Антверпен), MUMOK (Музей сучасного мистецтва Фундації Людвіга, Відень), Militärhistorisches Museum (Музей військової історії, Дрезден), Національного Художнього Музею (Київ), Galeria Arsenal (Білосток). Учасник 56 Венеційської та 14 Стамбульскої бієнале, виставок у таких інституціях, як Kunsthaus Zurich (Цюрих), Palazzo Reale di Milano (Мілан), l'Institut d'art contemporain (Ліон), Daadgalerie (Берлін), UMOCA – Utah Museum of Contemporary Art (Солт-Лейк-Сіті), Zamek Ujazdowski (Варшава).

Віртуальний тур