Сестри Фельдман – тандем близнят Мішель та Ніколь. Народились в 1996 році у Дніпрі, де жили 18 років та замість школи з самого дитинства займались творчістю. Батьки віддали їх на навчання лише з 6 по 9 клас, після чого продовжили домашню освіту: займались малюванням, музикою та танцями.
«Батьки самі не любили школу, тому нам казали як не схочемо туди, то не підемо. Але все було супер, бо вдома завжди була компанія: брати, сестри», - розповідає Ніколь.
В сім'ї шестеро дітей, дівчата завжди були разом зі старшим та молодшим братами. Старша сестра займається вантажними суднами, брат акторством, молодший татуюванням та дизайном одягу, і найменша сестра, якій 17, поки шукає себе. Мама все життя захоплюється альпінізмом, журналістикою і малює. З батьком познайомились тільки у 8 років, бо він був політв'язнем при Кучмі. Його посадили на 11 років, але відпустили через 4. В родині завжди підтримували творчі починання:
«Мама нам розповідала, що тато у відрядженні, і можемо написати йому листа або щось передати. Ми йому намалювали портрет, а він відповів листом, не пам'ятаю точно, але сказав, що це шедевр. А ми ж його тоді не бачили, це така містика була – якщо тато сказав, що це шедевр, то треба все життя малювати. Що це знак якийсь», - згадує Мішель.
В Дніпрі отримали замовлення по розпису реабілітаційного центру для підлітків та ілюстрації до книги з англійської мови, після чого наважились жити самостійно. В 2014 році переїжджають до Києва, де спершу декілька місяців мешкали в хостелі. Там завжди були іноземці, спілкування, цікаві люди, і звідти почався стріт-арт та замовлення: чи то на обкладинку музичного релізу, чи то ілюстрацію до книги.
Стріт-артом почали займатись через місяць по переїзду, після перегляду фільму «Дім» режисера Яна Артюс-Бертана, де підіймаються екологічні та суспільні проблеми світу, до яких причетна людина: вирубка лісів, рабська праця та глобальне потепління. Першою спробою донести проблему через зображення стала серія муралів, що в підземці на Європейській площі.
Мотивацією стало переконання від фільму: «Ми тоді вирішили, що тільки веганство і ми маємо це донести людям. Звідти й графіті Землі на пательні. Це як в дитинстві – щира злість, але потім вона пройшла, бо розумієш, що ти також в цій системі…» - зазначають Фельдман.
Серед серій робіт – «Сни», «Теорії апокаліпсису» та «Теорії світостворення». Під час повномасштабного вторгнення на вулицях Львова, Дніпра, Києва та Одеси з'явились обереги - мотанки (як намальовані, так і частково скульптури, оскільки зроблені з монтажної піни) та дві колоди карт Таро з образами українських міст. Серія карт для гадання брала участь в колективних виставках українських митців Smereka у Парижі, War Reports у Празі, WithDraw the War у Тель-Авіві та Відбій тривоги в Києві у просторі Avangarden. До переліку виставок додається Вихід у місто – персональна експозиція робіт з різних матеріалів, створених за цей рік: від акрилових картин до об'єктів з монтажної піни. Ще однією серією 2022-2023 років є модернізовані козаки, намальовані на вулицях великих міст України та над продовженням якої Ніколь та Мішель працюють у Запоріжжі.
Сестри Фельдман окрім вуличного мистецтва та виставок займаються анімацією. У лютому 2022 року вийшов мультфільм «Yoyo» на 5 епізодів, який спочатку задумувався як відео йоги для дітей, але вийшов утопічний (або ж ні) сюжет про штучний інтелект, проблему чіпування та життя персонажу Йойо в світі квадратного беземоційного людства . Мультфільм був у процесі створення з 2020 року, а головного героя зробили впізнаваним силуетом ще декілька років тому під впливом «Сімпсонів». На початку повномасштабного вторгнення художниці робили політичну анімацію про війну в Україні, а також були запрошені створювати мурал в Брюсселі разом з європейськими митцями, як знак дружби України та Бельгії.
Не вступаючи до університету, художниці продовжили саморозвиток через фільми, лекції Роберта Сапольскі та по окремості зазначають вплив серіалу «Breaking Bad» на Ніколь та книги «Задача трьох тіл» на Мішель.
З музики найчастіше слухають техно, але при цьому зберігається відкритість до нових жанрів. У вільний час співають та зустрічаються з братами, які також переїхали до Києва.
Найчастіше в роботах, як картинах, так і графіті Мішель та Ніколь використовують акрилову фарбу. З цим матеріалом їх познайомила мама ще в дитинстві. Застосування монтажної піни зумовила комендантська година, аби швидко наклеїти стріт-арт, а ідею подав друг художниць, який в своєму закладі зробив діджейський стіл та стелю з цього матеріалу.
Художниці продовжують експериментувати з формами, сюжетами на виставках і вулицях
