Виставка подібного характеру відбулась в Україні вперше. Феномен «книги художника» – явище в наших широтах досить нове (щоб не сказати екзотичне) і, відповідно, малодосліджене. Сам термін (це не кажучи вже про його зміст) «книга художника» все ще залишається для нашого вуха і свідомості трохи таємничим поняттям.
Павло Маков – художник, що не змирився з реальністю, в якій книгою, нібито, вже нікого не зацікавиш. І він не намагається змінювати роль книги, скоріше він змінює реальність. І, звичайно ж, роботи Макова – це не спроба вивести книгу, як явище, на новий рівень. Це, як не парадоксально, бажання повернути її на колишній.
Виставка мала ретроспективний характер. Для неї були зібрані роботи різних років (1999–2007 рр..). Деякі авторські книги були взяті із зарубіжних колекцій, як приватних, так і державних музеїв (Національний художній музей України, Пушкінський музей).
На виставці були представлені фрагменти щоденників, що ніколи досі не виставлялися, і об'єкти, пов'язані з авторською книгою, такі як бібліотечна лампа.
За кордоном авторська книга давно вже стала окремим об'єктом уваги, вивчення і колекціонування, ми про подібний стан справ поки могли тільки мріяти. У той час, коли наш глядач-читач тільки знайомився з явищем авторської книги, багато експонатів виставки вже мали ряд міжнародних нагород.
Виставка унікальна ще й тим, що в її рамках було проведено майстер-класи Павла Макова (17 травня) і відомого російського художника Андрія Суздалєва (18 травня), який добрий десяток років займався авторської книгою.
До відкриття виставки було видано каталог – Павло Маков «Авторські книжки та щоденники» – своєрідну розповідь і, якщо завгодно, «розкрутку» поки що не дуже відомого у нас виду діяльності і результат такого виду діяльності в одній особі. Це дуже Маковські ігри з часом і місцем; видання, що складається з уривків, нарисів і замальовок, чернеток і думок вимовлених вголос. Каталог апетитно стилізований під знамениті записні книжки Muji.
Виставка Авторські книжки, карти та мініатюри змусила замислитися, що ж спільного може бути у книги віршів, яка розгортається метра десь на півтора, автопортрета на обривках старих шпалер і книжки складеної у формі кораблика.
Катерина Загорська