Харків. Come In Art Gallery

Біль білила

Альбіна Ялоза

14.03.2017 – 21.04.2017

Альбіна Ялоза

Новий проект Альбіни Ялози «Біль білила» – спроба зазіхнути на тему болю одразу з кількох позицій. В «Біль білила» фокус зміщується з титульних євангельських сюжетів на прояви побутового християнства: художницю цікавлять вотиви (народні предмети, принесені святим у якості подяки), хустки й зокрема – їхні кольори, дотичні скоріше до нового-старого поп-арту, аніж до вдумливої молитви.

Виставка Харків Come In Art Gallery

Куратори – Павло Гудімов, Борис Філоненко

«Гігієна оптичного, здоров'я видимого повільно просочується у наше життя»

Ласло Могой-Надь

Є ті, хто ставляться до виставки як до різновиду терапії. На що, безперечно, є свої підстави: до XVI століття художник був членом гільдії лікарів і аптекарів, аж потім рішуче відділився, заснувавши власну установу – Академію. Однак тема болю, що його треба висловити, приборкати або побороти, постійно повертається у царину мистецтва – тепер на рівні метафори, образу, символу.

Новий проект Альбіни Ялози «Біль білила» – спроба зазіхнути на тему болю одразу з кількох позицій. Перш за все, мисткиня продовжує власні пошуки у полі релігійного мистецтва (проекти «По той бік» (Я Галерея, Київ, 2014) і «Високий друк» (Галерея сучасного мистецтва УКУ, Львів, 2015; Чернівецький обласний художній музей / Галерея «Sweetарт – Знання», Чернівці, 2015)). В «Біль білила» фокус зміщується з титульних євангельських сюжетів на прояви побутового християнства: художницю цікавлять вотиви (народні предмети, принесені святим у якості подяки), хустки й зокрема – їхні кольори, дотичні скоріше до нового-старого поп-арту, аніж до вдумливої молитви.

Кольори Ялози обмежені чорним і білим. Якщо у попередніх проектах вона використовувала у якості прообразу реверси дерев'яної сакральної скульптури, то цього разу – виокремлює з книжок і картин елементи середньовічної символіки і друкує на хустках. Ця процедура далека від копіювання: символ, полишений контексту, втрачає свій точний зміст, а тому – потребує нових контекстів. Ними в експозиції є «знайдені» об'єкти, заховані під хустками. Тому, як зазначено в інструкції про те «…як зібрати виставку», один з контекстів глядач приносить із собою. Механіка експозиції вимагає його активності; форма виставки лишається неповною без глядача, який наважиться підняти хустку або так і залишить її незайманою.

«У живописній практиці <метафора покрову> наочно виявляє свій зв'язок з популярною алегорією істини» [1]. Зняття покрову – один із способів цю істину віднайти. Вдалий чи ні, переконливий чи сповнений непевності, у виставці цей буквалізований спосіб дії натрапить на історії особистого життя Ялози і на її власні відкриття щодо головної теми: про законодавчу мову, що стосується болю, про геолокацію імовірного діючого джерела чуми на теренах Одеси тощо. Окреме місце серед об'єктів займають графічні роботи художників Зіновія Толкачова, Миколи Попова і Володимира Куткіна – свідків трагедії XX століття, які так само користувалися мовою графіки задля фіксації того, що важко артикулювати.

Роздуми про те, наскільки виправданою з точки зору сучасного мистецтва є уся ця спроба, переповнена посиланнями і вказівками на давнє і особисте (на зони, які є непідконтрольними об'єктивності), збагачуються прикладами. У XX столітті, коли митці вже прагнуть побороти Академію, яка тепер заважає їм бути сучасними, «медичний» аспект мистецтва повертається у низку його центральних лейтмотивів: через тотеми і маски (у Пікассо, дадаїстів тощо), через спробу опанувати несвідоме (у зв'язку із Фройдовою теорією), через методи усіляких «бактеріологічних лабораторій живопису», «живописної діагностики» з лікуванням студентів від «ізмів» (у Малевича). Біль стосується історії мистецтва, є його невід'ємною проблемою. Тому з перспективи сучасності можна поставити питання: чи ця «гігієна оптичного», що її згадує Могой-Надь, вже стала для нас буденністю?

Борис Філоненко


[1] Михаил Ямпольский. Наблюдатель. Очерки истории видения. – М.: Ad Marginem, 2000. – С. 60

Автор

Народилась в 1978 році в Харкові.

У 1999 році закінчила Харківське державне художнє училище за спеціальністю «Живопис», а в 2006 році – Харківську державну академію дизайну та мистецтв за спеціальністю «Графіка».

Із 2010 року – член Спілки художників України.

Живе та працює в Одесі.


Відвідати віртуальну майстерню художниці ви можете за посиланням.

07.11.2018 – 26.11.2018
Виставка Київ Я Галерея
11.03.2017 – 09.04.2017
Виставка Дніпро Дніпропетровський художній музей
01.02.2017 – 27.02.2017
Виставка Київ Арт-центр Я Галерея
23.06.2015 – 20.07.2015
Виставка Чернівці Чернівецький обласний художній музей / Галерея «Sweetарт – Знання»
24.02.2015 – 20.04.2015
Виставка Львів Галерея сучасного мистецтва Українського Католицького Університету
03.12.2014 – 12.01.2015
Виставка Київ Арт-центр Я Галерея
01.08.2012 – 10.09.2012
Виставка Київ Арт-центр Я Галерея
29.07.2011 – 29.08.2011
Виставка Київ Арт-центр Я Галерея, Волоська 55/57