Київ. Я Галерея

Крокі

Анна Звягінцева, Сергій Звягінцев

22.01.2020 – 17.02.2020

Виставковий проєкт “Крокі" — це полілог Анни та Сергія Звягінцевих зі своїми чужими стежками, про право повторювати їхні шляхи, про легітимність такого повтору. Кожен із художників використовує свої методи привласнення цих шляхів. Сергій — досліджує фрагменти життєвих історій — уламків істини, які трапляються під ногами на стежках, куди ступає нога його батька, а потім і його. На стежках, які протоптані іншими. Анна Звягінцева збирає свої чужі стежки у карти. Когнітивне мапування власного досвіду проходження протоптаними стежками накладається на достовірний відбиток Подолу, який Анна фіксує у глині разом із картографом.

Виставка Київ Я Галерея

Крокі — це:

1.нашвидку зроблений малюнок, що загально окреслює задуману композицію.

2. географічний начерк карти місцевості, що містить її найважливіші елементи.

Досвід кожного із нас — унікальний. Він про думку, яка нас захоплює, вибір, який видається нам правильним, шлях, який, можливо, приведе нас до цілі. Але те, про що ми думаємо, вже обмірковували десятки поколінь, вибір, який ми робимо сьогодні, був зроблений кимось учора, а стежка, якою ми крокуємо, протоптана не нами. Попри те, що елементи цієї матриці завжди відтворювані, конфігурації їх поєднання роблять наш досвід — нашим.

Процес становлення людської ідентичності — це завжди діалог з іншим, становлення довіри до іншого. Я вірю тому, хто, зійшовши із дороги, витоптав стежину, я прямую цією стежиною, я вірю у те, що вона тепер і моя.

Виставковий проєкт “Крокі" — це полілог Анни та Сергія Звягінцевих зі своїми чужими стежками, про право повторювати їхні шляхи, про легітимність такого повтору. Кожен із художників використовує свої методи привласнення цих шляхів. Сергій — досліджує фрагменти життєвих історій — уламків істини, які трапляються під ногами на стежках, куди ступає нога його батька, а потім і його. На стежках, які протоптані іншими. Анна Звягінцева збирає свої чужі стежки у карти. Когнітивне мапування власного досвіду проходження протоптаними стежками накладається на достовірний відбиток Подолу, який Анна фіксує у глині разом із картографом.

“Крокі" — це пошук істинності через естетику відтворення. Митці відтворюють стежки спочатку у власному фізичному досвіді, далі — у швидкому нарисі, пізніше — вкладають стежку у логіку своїх творів, щоб згодом цю логіку пережив і глядач. Вивищитись над мережею стежок — чиїх стежок? Чи проходив їх автор насправді? Чи доступний нам досвід їх проходження? Чий він, зрештою, цей досвід — тих, хто їх створив, митця, наш власний?

Американський дослідник Фредерік Джеймісон писав: “якщо суб'єктивний досвід достовірний, він не може бути істиною". Крокуючи чужими стежками ми залишаємось собою — зі своїм поглядом, своєю думкою, своїм вибором і мотивацією обирати саме цей шлях. Карти наших шляхів однакові, але ніколи не схожі, місце універсальної істини залишається порожнім. Йдучи стежкою іншого, ми творимо власний досвід, і він — унікальний.

Марина Богуш


Виставки авторів