Дніпропетровськ. Арт-центр Я Галерея

Межа

Павло Маков

27.10.2015 – 28.11.2015

Павло Маков

Персональний проект Павла Макова у дніпропетровському арт-центрі Я Галерея – це сьогочасна сума низки роздумів, сформованих на хронологічному відрізку 2011-2015 років. Це історія, яка почалася своєрідним «етнографічним дослідженням» людей, які оточують та поділяють з тобою спільний простір, з їхнім власним баченням Щастя та земного життя.

Виставка Дніпропетровськ Арт-центр Я Галерея

...Я собі недавно подумав: як тяжко втекти від долі ландшафтів.
Тарас Прохасько, 2013 рік [1]

Певно, одне з центральних питань, що виникають перед офортами Павла Макова − місце людини в ландшафті. Тобто, її відсутність/присутність, в залежності від того, де саме вести пошук − на роботах чи поза ними. Сам художник неодноразово відповідав на це запитання, десь пояснюючи, десь погоджуючись із тим, що, може, згодом люди там з'являться. Проте навряд чи ми колись побачимо в його садах і лабіринтах поодиноких романтиків чи групи туристів.

На це є своя рація, що тяжіє до своєрідної мистецької традиції − від Пітера Брейгеля, який розповідає історію Ікара, віддаючи головному герою менше одного відсотка полотнини, − до спустошених політичними режимами та негодою ландшафтів у фільмах угорського режисера Бели Тарра. Насичений чи занехаяний простір, у якому може розгорнутися (і часто розгортається на диво) якесь суспільне та особисте життя, не є лише декорацією. Простір сам по собі стає мовою, якою людина пишеться без зайвих занурювань у психологізми й символізми. Так, говорячи про воєнну фотографію, у книзі «Розглядаючи біль інших» (Regarding the Pain of Others, 2003) Сьюзен Зонтаґ порівнює дві різні втрати − людську й урбаністичну: «Звісно, міський пейзаж не зроблено з плоті. Однак розтяті будівлі майже так само красномовні, як розкидані по вулиці тіла» [2].

Експозиція «Межа» − сьогочасна сума низки роздумів, які сформувалися на хронологічному відрізку 2011-2015 років, після «розділового знака» великих робіт (серія «Ковдра, Город, Башта, Хрест, Доля»), які в чомусь стали перехідним етапом від Утопії та Садів, до інших, здебільшого чорно-білих ландшафтів. У разі, коли виставку «Ковдра, Город, Башта, Хрест, Доля» (PinchukArtCentre, 2011) можна було назвати набором стислих висловлювань про людське щастя, то подальші серії та цикли стали неспішною і наразі незакінченою аналізою супутніх подій навколишнього буття, куди проникають усе нові елементи: контейнери (роботи «Українська абетка» та «Башта. Мрія»), розбиті дороги, що складалися у родинні зв'язки та генеалогічні дерева (серія «Paradiso Perduto»), відбитки пальців (цикл «Відбитки пальців») та фундаментні бетонні блоки (саме − «Межа»). Й усі вони продовжують грати свої ролі в новій експозиції: контейнер, як і раніше, ховає власний вміст, перешкоджаючи «відкритості»; ясні шляхи й надалі зникають, а ті, що зовсім щезли, перетворилися на прямі лінії, чітко акцентовані розкладеними блоками; аби перетнути межу, наразі треба залишити відбиток пальця, а десь навпаки − краще сховати.

Додатком до офортів є тимчасова інсталяція, складена з сотні зменшених у масштабі бетонних блоків. У київській експозиції (Я Галерея, 2015) вона мала спіралевидну форму, що з близької відстані нагадувала цілком харківський ландшафт на кшталт конструктивістського генплану. Тепер блоки складають фундамент − те, для чого вони й існують, хай їхня сучасна функція значно розширилася. Саме тому Маков звертає увагу на обидва полюси, наявні у повсякденній мові, де «закласти фундамент» означає давати початок, а «розібрати до фундаменту» − повністю знищити. І межа − крайня периферія між двома можливостями − той простір, де напрям може бути обрано. Де людина в ландшафті буде готова осягнути своє місце.

Борис Філоненко, 2015

1. Прохасько, Тарас. Письменник задає тон, як камертон // Радість контакту. Розмови з Тарасом Прохаськом. - Брустури: Дискурсус, 2015. - C. 109

2. Sontag, Susan. Regarding the Pain of Others. - New York: Picador, 2003. - P. 8

Автор
Народився в 1958 році в Санкт-Петербурзі.
Протягом 1978 року – вільний слухач Академії мистецтв (Санкт-Петербург).
У 1979 році закінчив Кримське художнє училище ім. М. С. Самокиша
(Сімферополь), а в 1984 році – Харківський художньо-промисловий
інститут (факультет графіки).
10.05.2017 – 12.06.2017
Виставка Львів Національний музей у Львові ім. А.Шептицького
03.06.2015 – 29.06.2015
Виставка Київ Арт-центр Я Галерея
19.12.2012 – 28.01.2013
Виставка Київ Арт-центр Я Галерея
14.09.2008 – 05.10.2008
Виставка Львів Галерея Дзига