Київ. ГОГОЛЬFEST
Паркан
11.09.2009 – 27.09.2009
Куратор – Павло Гудімов
Це паркан у буквальному сенсі. І це ледь не стовідсоткове використання метафори паркану.
Адже паркан можна руйнувати і звести, за ним можна закритися від усього світу чи просто оберігати щось дорогоцінне від набридливого натовпу. За ним можна ховатися, за ним можна ховати. Паркан – це, власне, образ усього сучасного українського мистецтва. Ми наче в Європі, а наче й ні. Наче є частиною культурного процесу, і наче творимо автономно, аби не сказати тишком-нишком.
У більш вузькому сенсі Паркан акцентує присутність арт-центру Я Галерея на ГОГОЛЬFESTі в Мистецькому Арсеналі.
Декілька слів про учасників та їхні роботи.
Робота Олександра Бабака, власне, й дала назву всьому проекту. Секціями паркану будуть корови…
Артем Волокітін був представлений Пейзажем і відео «Сестри», відзнятим на тлі цього пейзажу.
Андрій Сагайдаковський показав свіженькі роботи «Воїн» і «Перспектива пейзажу».
Ігор Янович – три потужні роботи із серії Матерія, зашифровані в контексті архітектурного простору.
Тамара Бабак продемонструвала велетенську скульптуру, яка час від час змінює назву. Одного разу вона була показана як «Альбатрос», іншого як «Вітрила».
Микола Малишко представив декілька своїх дерев'яних скульптур.
Добриня Нікітіч Іванов продемонстрував Проект Люк – відбитки каналізаційних люків, знайдених на території Печерської Лаври.
Паркан – мистецтво від землі до неба. З одного боку – це жорстоке розділення, а з іншого – нове українське мистецтво.