Проект Катерини та Валерія Кузнєцових містить заклик вже у своїй назві: «Полетіли!». Мета цієї мандрівки – досягнення свободи, та невідомо, як далеко вона знаходиться. Це є процесом, постійним рухом, динамікою, але аж ніяк не філософським спогляданням абстрактного поняття. Свобода може поставати як головна умова життя, без якої нічого не має сенсу, а може конкретизуватися у просторових пошуках самого себе – еміграції.

Поки ми вільні, ми спрямовуємо свої погляди у різні напрямки, а наші думки про польоти в чужі краї – більш ніж природні. Та Кузнєцови бажають літати тільки по своїй землі попри війну та негаразди. Для демонстрації трагізму проекту автори заповнюють весь простір арт-центру в Дніпропетровську: птахи ширяють під стелею в залі, романтизують цим дійством поняття свободи, але вже на терасі політ перетворюється у падіння. Бажання злетіти супроводжується бажанням крил, які так часто виявляються обрізаними.

Концептуальність об'єктів повністю втілена у формі, що дозволяє розкрити смисли більш багатогранно. Основним матеріалом для птахів є кора: різна за віком та фактурою, вона надає кожному об'єкту індивідуальності. Саме звернення до дерева, що має суто земну природу, може надавати власних трактувань концепції свободи. Таке гармонійне поєднання зовнішнього та внутрішнього, мистецтва та дизайну вже стало творчим почерком Катерини та Валерія, що можна прослідкувати на прикладі попередніх виставок.

Глядач, за авторським задумом, стає буквально вписаним у проект: у просторі та часі, за допомогою форми та за допомогою змісту. І завдяки цим компонентам Кузнєцови закликають: «Полетіли!».

Поліна Ліміна