Куратори: Павло Гудімов, Діана Клочко, Поліна Ліміна, Данило Нікітін
Організатори: Національний художній музей України, арт-центр Я Галерея
Канон української літератури вже є цілком сформованим, а однією з його особливостей виступає домінуюча текстуальність. Однак «класика» може існувати не тільки у словесних формах – часто вона втілюється у візуальних образах, що перебувають на рівнях неусвідомленого або напівзабутого. Природа візуальності ставить перед собою чимало запитань, які будуть порушені в масштабній виставці «Проект Енеїда», що відбудеться в Національному художньому музеї України з 24 серпня до 29 жовтня 2017 року.
Першотекстом для «Проекту Енеїда» стає поема Івана Котляревського, яка отримала статус «першої пам'ятки українського писемництва». Подібна асоціація – неабиякий поштовх для подальших опрацювань тексту тими митцями, які бажали ототожнити себе з українською ідеєю. Очевидно, що це поняття ніколи не було однозначним, кожна доба наповнювала його різними сенсами, подекуди протилежними. Тож, перший цікавий прояв «Енеїди» – її функція «лакмусового папірця», який допомагає відкрити ідеологічні коди, що були притаманні тому чи іншому часу.
Друга сторона роботи з «Енеїдою» може бути охарактеризована, як розробка своєрідного посібника з історії українського мистецтва. Майже кожна художня епоха, починаючи з кінця ХІХ століття, була втілена в візуальних образах: від реалізму поема переходить до авангарду та експресіонізму, виражається крізь соцреалізм і народну творчість, врешті-решт стає схожою на малюнки до коміксу, одночасно втілюється через медійне мистецтво – мультиплікацію. «Енеїда», здається, здатна витримати будь-яку трансформацію, однаково гармонійно набуваючи форми театральної вистави чи основи для інтер'єру літературної кав'ярні.
Що справді дивує і, водночас, надихає – за таких умов історія життя твору після написання тексту Котляревським так і не була досліджена (за 175 років, якщо рахувати від появи повного видання в 1842-му). Простір дослідження опиняється відкритим. «Проект Енеїда» – це та виставка, яка має розпочати огляд основного візуального пласту, який був створений до 2000-х років. Більше того, «Проект Енеїда» – це той майданчик, який демонструє можливість роботи з величезною кількістю тем через усього лише один, хоч й етапний, твір. Питання, які з'являються при перегляді різноманітних образів до поеми Котляревського, часто можна окреслити як питання ідентичності, що певним чином перетинаються в різних епохах, стилях та іменах. Пам'ять отримує свою архівну форму, візуальні образи стають насиченими та «оживають» у виставковому середовищі.
Експозиційність «Проекту Енеїда» не обмежується демонстрацією картин і ілюстрацій до травестійно-бурлескної поеми: візуальність проявляється, наприклад, через мультимедійні засоби або ж «реінкарнацію» у рамках проекту кафе «Еней», яке тривалий час було знаковим місцем для київської інтелігенції; у винайденні діалогу між творами до «Енеїди» та загальновідомими художніми роботами. Загалом, під час міжмузейного проекту буде представлено понад 200 експонатів з найрізноманітніших колекцій: серед них – як вже визнані шедеври Георгія Нарбута або Анатолія Базилевича, так і досі жодного разу неекспоновані в Києві зразки з музейних фондів інших міст – наприклад, твори Мирона Левицького та Михайла Дерегуса. «Відчути» тему допоможе й насичена програма, що передбачатиме кураторські екскурсії, ноктюрни, дитячі заходи, зустрічі й круглі столи зі знавцями та творцями образів «Енеїди» та сучасниками 1960-х років – періоду, коли твір отримав чи не найбільшу кількість візуальних втілень у мистецтві.
Поліна Ліміна
За підтримки Фонду родини Загорій
Інституційні партнери:
Національний художній музей України
Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького
Львівська національна галерея мистецтв імені Б. Г. Возницького
Харківський художній музей
Полтавський літературно-меморіальний музей І. П. Котляревського
Музей театрального, музичного та кіномистецтва України
Музей книги і друкарства України
Національний музей українського народного декоративного мистецтва
Львівський музей історії релігії
НКММК «Мистецький Арсенал»
Національний музей мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків
«Укранімафільм»
Національний центр Олександра Довженка
Асоціація дослідників фарфору та фаянсу
Приватні колекції: Олексій Базилевич, Василь Перевальський, Едуард Кірич, Олег Кравченко, Валерій Завершинський
Гастрономічний партнер: сім'я ресторанів Дмитра Борисова
Каталог до проекту: видавництво «Артбук»
За підтримки Фонду родини Загорій, Міністерства культури України, Дружнього кола Національного художнього музею України, Kunsttrans Kiev, Адвокатського об'єднання «Тітич і партнери», Stedley Art Foundation, Українського кризового медіа-центру
Генеральний медіа-партнер: Espreso. TV
Інформаційні партнери: сім'я ресторанів Дмитра Борисова, журнал Viva, LB.ua, Український кризовий медіа-центр, Радіо Ера