Київ. Національний художній музей України

Проект Енеїда

24.08.2017 – 29.10.2017

Канон української літератури вже є цілком сформованим, а однією з його особливостей виступає домінуюча текстуальність. Однак «класика» може існувати не тільки у словесних формах – часто вона втілюється у візуальних образах, що перебувають на рівнях неусвідомленого або напівзабутого.

Виставка Київ Національний художній музей України

Куратори: Павло Гудімов, Діана Клочко, Поліна Ліміна, Данило Нікітін

Організатори: Національний художній музей України, арт-центр Я Галерея

Канон української літератури вже є цілком сформованим, а однією з його особливостей виступає домінуюча текстуальність. Однак «класика» може існувати не тільки у словесних формах – часто вона втілюється у візуальних образах, що перебувають на рівнях неусвідомленого або напівзабутого. Природа візуальності ставить перед собою чимало запитань, які будуть порушені в масштабній виставці «Проект Енеїда», що відбудеться в Національному художньому музеї України з 24 серпня до 29 жовтня 2017 року.

Першотекстом для «Проекту Енеїда» стає поема Івана Котляревського, яка отримала статус «першої пам'ятки українського писемництва». Подібна асоціація – неабиякий поштовх для подальших опрацювань тексту тими митцями, які бажали ототожнити себе з українською ідеєю. Очевидно, що це поняття ніколи не було однозначним, кожна доба наповнювала його різними сенсами, подекуди протилежними. Тож, перший цікавий прояв «Енеїди» – її функція «лакмусового папірця», який допомагає відкрити ідеологічні коди, що були притаманні тому чи іншому часу.

Друга сторона роботи з «Енеїдою» може бути охарактеризована, як розробка своєрідного посібника з історії українського мистецтва. Майже кожна художня епоха, починаючи з кінця ХІХ століття, була втілена в візуальних образах: від реалізму поема переходить до авангарду та експресіонізму, виражається крізь соцреалізм і народну творчість, врешті-решт стає схожою на малюнки до коміксу, одночасно втілюється через медійне мистецтво – мультиплікацію. «Енеїда», здається, здатна витримати будь-яку трансформацію, однаково гармонійно набуваючи форми театральної вистави чи основи для інтер'єру літературної кав'ярні.

Що справді дивує і, водночас, надихає – за таких умов історія життя твору після написання тексту Котляревським так і не була досліджена (за 175 років, якщо рахувати від появи повного видання в 1842-му). Простір дослідження опиняється відкритим. «Проект Енеїда» – це та виставка, яка має розпочати огляд основного візуального пласту, який був створений до 2000-х років. Більше того, «Проект Енеїда» – це той майданчик, який демонструє можливість роботи з величезною кількістю тем через усього лише один, хоч й етапний, твір. Питання, які з'являються при перегляді різноманітних образів до поеми Котляревського, часто можна окреслити як питання ідентичності, що певним чином перетинаються в різних епохах, стилях та іменах. Пам'ять отримує свою архівну форму, візуальні образи стають насиченими та «оживають» у виставковому середовищі.

Експозиційність «Проекту Енеїда» не обмежується демонстрацією картин і ілюстрацій до травестійно-бурлескної поеми: візуальність проявляється, наприклад, через мультимедійні засоби або ж «реінкарнацію» у рамках проекту кафе «Еней», яке тривалий час було знаковим місцем для київської інтелігенції; у винайденні діалогу між творами до «Енеїди» та загальновідомими художніми роботами. Загалом, під час міжмузейного проекту буде представлено понад 200 експонатів з найрізноманітніших колекцій: серед них – як вже визнані шедеври Георгія Нарбута або Анатолія Базилевича, так і досі жодного разу неекспоновані в Києві зразки з музейних фондів інших міст – наприклад, твори Мирона Левицького та Михайла Дерегуса. «Відчути» тему допоможе й насичена програма, що передбачатиме кураторські екскурсії, ноктюрни, дитячі заходи, зустрічі й круглі столи зі знавцями та творцями образів «Енеїди» та сучасниками 1960-х років – періоду, коли твір отримав чи не найбільшу кількість візуальних втілень у мистецтві.

Поліна Ліміна


За підтримки Фонду родини Загорій

Інституційні партнери:

Національний художній музей України

Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького

Львівська національна галерея мистецтв імені Б. Г. Возницького

Харківський художній музей

Полтавський літературно-меморіальний музей І. П. Котляревського

Музей театрального, музичного та кіномистецтва України

Музей книги і друкарства України

Національний музей українського народного декоративного мистецтва

Львівський музей історії релігії

НКММК «Мистецький Арсенал»

Національний музей мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків

«Укранімафільм»

Національний центр Олександра Довженка

Асоціація дослідників фарфору та фаянсу

Приватні колекції: Олексій Базилевич, Василь Перевальський, Едуард Кірич, Олег Кравченко, Валерій Завершинський

Гастрономічний партнер: сім'я ресторанів Дмитра Борисова

Каталог до проекту: видавництво «Артбук»

За підтримки Фонду родини Загорій, Міністерства культури України, Дружнього кола Національного художнього музею України, Kunsttrans Kiev, Адвокатського об'єднання «Тітич і партнери», Stedley Art Foundation, Українського кризового медіа-центру

Генеральний медіа-партнер: Espreso. TV

Інформаційні партнери: сім'я ресторанів Дмитра Борисова, журнал Viva, LB.ua, Український кризовий медіа-центр, Радіо Ера