Дніпропетровськ. Арт-центр Я Галерея

Спілка художників

06.09.2011 – 16.10.2011

Виставка з іронічною назвою Спілка художників має на меті загострити питання солідарності й комунікації в мистецьких колах та представити в Дніпропетровську найцікавіших художників, що живуть і працюють в цьому місті.

Виставка Дніпропетровськ Арт-центр Я Галерея

Олександр Вабищевич / Олександр Король / Ілля Пруненко / Тимофій Строганов

Проект «Спілка художників», не зважаючи на свідоме запозичення, не має ніякого відношення до Національної спілки художників України. Назва радше приховує в собі сумну іронію, цілком співзвучну процесам формування сцени сучасного мистецтва в Україні.

Виставка в Дніпропетровському арт-центрі Я Галерея за участі 4-х дніпропетровських художників різних поколінь – це спроба повернути дискредитованому поняттю «спілка» його первинне значення солідарності, взаємодії і комунікації між глядачами, художниками, кураторами, інституціями і поколіннями. В ситуації, коли мистецьке життя більше не кипить в сквотах і майстернях, як це було за часів авангарду чи навіть перебудови, об'єднуючим фактором може стати фігура куратора. Протягом останнього року Павло Гудімов активно вивчав дніпропетровську художню сцену, знайомився з місцевими художниками. І саме йому спала на думку ідея зібрати їх в одному просторі, в місті, де вони живуть і працюють – спробувати буквально «нав'язати» створення колективу з окремих самодостатніх творчих одиниць. Аж тоді виявилось, що учасники проекту – Олександр Вабищевич, Тимофій Строганов, Олександр Король, Ілля Пруненко – хоч і знають один одного в обличчя, не мали звички обговорювати між собою питання мистецтва й творчості. Тому роль куратора у даному проекті виявилась надзвичайно простою і прозорою – збирати художників на регулярні зустрічі-брейнсторми та ініціювати подальшу комунікацію. Саме у такому творчому діалозі учасники створили ряд нових робот, які аж ніяк не є колективним тематичним проектом. Проте з упевненістю можна говорити, що індивідуальний стиль авторів проявився в проекті таким чином саме завдяки постійному спілкування між самими художниками і куратором.

Симптоматичною щодо назви проекту є нова робота Іллі Пруненка «Вартимей». Величезне обличчя сліпого чоловіка прекрасно ілюструє сучасну ситуацію тотального егоцентризму – як в мистецьких колах, так і загалом в країні. Навряд чи проект «Спілка художників» зможе докорінно змінити стан речей, це радше є викликом і своєрідним пошуком точок зіткнення і дотику, взаємозв'язку і взаєморозуміння. Проте є в ньому один великий незаперечний плюс: виставка закінчиться, а «спілка», хоч навіть із 4-х людей – це назавжди.