Київ. Арт-центр Я Галерея, Волоська 55/57

Свято

16.02.2010 – 11.03.2010

Балтос кандіс – це група шістьох молодих литовських художниць – Аустє Юргєльонітє, Кароліна Кунчінайтє, Міглє Лєбєднікайтє, Раса Лєонавічютє, Лаура Павілонітє, Юлія Восилютє. Литовські художниці представляли Свято у різних країнах світу: в Аргентині, Хорватії, Голландії, та, звісно, у багатьох литовських галереях.

Виставка Київ Арт-центр Я Галерея, Волоська 55/57

Павло Гудімов, куратор:

«В липні 2009 року арт-центр Я Галерея з проектом New Art from Ukraine 7 було запрошено на АртВільнюс. По сусідству з нашим стендом одна з литовських галерей, готуючись до відкриття накрила розкішний стіл. Навколо скупчилося багато людей, але їсти ніхто не збирався. Наблизившись я побачив, що весь фуршет було майстерно зроблено з вовни. Цей асортимент викликав бажання годинами дивитись на страви і спостерігати за реакцією відвідувачів. Інсталяція Балтос Кандіс сильно виділялася поміж інших проектів на АртВільнюсі. Тоді в мене виникла ідея показати проект в Україні. Тож ми спільно з Посольством Литви в Україні та за підтримки Міністерства культури Литовської республіки презентуємо проект Балтос Кандіс».

16 лютого 2010 року шанувальники литовського мистецтва у Києві мали нагоду побачити проект групи Балтос Кандіс Свято – стіл, на якому стояли валяні з вовни буряковий салат, бутерброди з червоною ікрою, баклажани, кавуни та інші гурманські і щоденні страви.

Балтос кандіс – це група шістьох молодих литовських художниць – Аустє Юргєльонітє, Кароліна Кунчінайтє, Міглє Лєбєднікайтє, Раса Лєонавічютє, Лаура Павілонітє, Юлія Восилютє.

Литовські художниці представляли Свято у різних країнах світу. Традиційні та нетрадиційні литовські страви з вовни – салати, горошок, печена риба, сири, печиво, фаршировані яйця та різні фрукти і десерти були представлені в Аргентині, Хорватії, Голландії, та, звісно, у багатьох литовських галереях.

Свято – це зафіксований творчою мовою ритуал святкування, розділення їжі, дружби та приятельства, який в архаїчних культурах відображав час відтворення і перетворення світу, коли люди збираються і під час їжі спілкуються з божествами та між собою. Для людини вживання їжі – інтимне дійство, а розділення трапези з кимось – вираження особливої близькості.

Цей настрій сакральності створює й друга частину твору – відеофільм, який демонструється на стіні експозиційного простору. У фільмі зафіксована зустріч художників біля спільного столу. У тіні столітніх лип шість молодих, одягнутих в біле, жінок діляться їжею. Їхня трапеза, спілкування, процес святкування біля застеленого білою скатертиною столу, на якому багато різних страв, нагадує часи, коли таке дійство пов'язувало живих і мертвих.

Під час виставки Я Галерея частувала душевною їжею, яка викликає справжнє відчуття голоду.


При підтримці Міністерства культури Литовської Республіки.