Київ. Арт-центр Я Галерея

Тло

Юрій Денисенков

07.08.2013 – 02.09.2013

Юрій Денисенков

У першому персональному проекті в арт-центрі Я Галерея Юрій Денисенков надає глядачу можливість побачити себе на тлі сучасного існування, фіксує змінне та стале у нашому повсякденному оточенні.

Виставка Київ Арт-центр Я Галерея

Перший персональний проект Юрія Денисенкова в Я Галерея – це перший в творчості автора досвід безпосередньої презентації власного живопису. Він дає можливість нарешті скласти цілісне уявлення про тематичну й стильову домінанту пошуків художника. Випускник сценографічного факультету НАОМА, Денисенков точно підмічає предметне оточення сучасної людини й намагається зафіксувати його зміни на полотні. Й те, що вчора складало важливу частину буття і самоідентифікації, сьогодні стає звичайним «тлом» існування – у проекті Тло*.


Во многом на меня повлияло творчество Андрея Тарковского и его книга «Запечатлённое время». Серия работ представляет собой некий калейдоскоп, мозаику, собранную из фрагментов прошлого, найденных в повседневности и связаных между собой. Пытаясь идентифицировать для себя то время, в котором я живу, я определил, что само ощущение настоящего невозможно без прошлого, и его присутствие – есть фон, определяющий его силуэты.

Юрій Денисенков


Время и память растворены друг в друге – они как две стороны одной и той же медали. Совершенно очевидно, что вне времени не существует и памяти.

Андрій Тарковський, із книги «Закарбований час»

Лежачи на канапі, вдивляючись у стелю, Денисенков на рівному місці знаходить історію, філософську парадигму, драму. Потреба пошуку і топтання на місці провокує знаходити теми під рукою. Стіни, стелі, меблі, декор, що на сьогодні втратили, так би мовити, утилітарний характер – актуальність, відповідність естетичним та ідеологічним потребам, – утворивши тло.

На перший план виходить другий план – термін, що невипадково належить і живопису, і драматургії та кінематографу. За освітою сценограф, художник-постановник за родом діяльності, азартний кіноман і кіноексперементатор, Денисенков працює у синтетичному полі між кінокадром та композицією полотна. Операторський погляд ковзає довкола не зупиняючись, достатньо повільно, аби розібрати шари тла.

Електропатрон із зіпсованою лампочкою увінчує барокову ліпнину на височенній стелі, що розрахована на розкішну помпезну люстру. Обірвана електропроводка у під'їзді будинку, спроектованого до періоду електрифікації... Поверх всього – сліди пізніших ремонтів і «вдосконалень», у відповідності до естетичних вимог і скромних фінансових можливостей. Радянську агітаційну ліпнину і сталінський ампір, покликані ілюструвати шлях до світлого майбутнього, перекривають торгові розкладки і китайська неонова ілюмінація. Дерев'яні різьблені рами в історичних будинках замінено на металопластикові, фасади щедро оздоблено новим облицюванням, встановлено супутникові антени й кондиціонери.

Сліди благоустрою, бажаного свого часу – є прямою проекцією минулого, тобто здійсненого. Ретроспективне споглядання через естетичну механіку неминуче стикає з феноменом фіксації тривалості. Світ руїн, що потрапляє до кадру, говорить про ностальгію, заповнену минулим. Методом реалізму Денисенков закарбовує час.Те що на полотнах, вже завершилося, але продовжує урочисту ходу спогадами, розміщеними серед поділок осі часу. На першому плані ― шумний шар сучасності, доки і його наглухо не закриє новий добротний ремонт.

Стефанія Цап

*Тло - ср. дно, испод, основание, как плоскость; тло улья, тмб. тло коробьи, дно, донышко, бол. внутренняя плоскость его. Изба до тла сгорела, дочиста, до основания. Его обокрали до тла. Хлеб до тла погнил, весь, сколько было. Тляник, полный, богатый улей, в котором соты дотянуты до самого тла. (Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка. 1866. Т. 4. С. 772).

Автор

Народився в 1985 році в Києві.

У 2010 році закінчив сценографічний факультет Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури.

Основною темою творів художника є страх та самотність існування людини в урбаністичному соціумі.

Живе та працює в Києві