В експозиції У чотирьох кімнатах були представлені тільки нові твори Олени Бланк. І, як сказала сама художниця:
«Цього разу я створювала не просто нове, а робила те, що мені не притаманне. Я не була нещирою, але все ж таки більше часу присвятила грі. Я була іронічною як ніколи».
У чотирьох кімнатах – це проект, який могли б створити три різні людини, об'єднані спільним простором. У цьому спільному просторі з'явилися три кімнати-інсталяції: «Японія без Японії», «Франція без Франції» і «Англія без Англії». У першій кімнаті панує японська стриманість і мінімалізм, у другій відчувається спокій і умиротворення французького Провансу, третя просякнута атмосферою англійських будинків із привидами. «Без» – це не географічна категорія, а спроба розповісти глядачеві, що подорожі можливі й без суто фізичного пересування в просторі, що враження від таких подорожей можуть нічим не поступатися емпіричному досвіду затятого мандрівника.
Олена Бланк:
«У чотирьох кімнатах – це не кераміка заради кераміки, а простота заради нових ідей».
Павло Маков:
«Олена Бланк – відлюдник і археолог українського мистецтва. Вона знаходить і зберігає черепки».
Тиберій Сільваші:
«Я з великим скепсисом ставлюся до спроб використовувати категорію одного мистецтва для ілюстрації принад іншого. У випадку з Оленою Бланк важко втриматися від порівняння її робіт із японською поезією. Таке витончене мистецтво потрібне для того, щоб зберігати рівновагу в нашому меркантильному світі».