«У ногах правди нема» – вже другий персональний проект Катерини та Валерія Кузнєцових в арт-центрі Я Галерея. Паралельно до активної дизайнерської роботи в студії «decorkuznetsov», подружжя реалізує спроби художнього аналізу суспільних явищ. Використовуючи «проектний» підхід, вони створюють арт-об'єкти, що покликані виразити авторське трактування філософських понять.

Через метафору дерева, у новій експозиції Кузнєцови ставлять під питання правдивість нав'язуваної зовні інформації. Автори порівнюють стан дерева без кори зі станом людини, беззахисної перед брехнею, яка рано чи пізно мусить визначитись, чи потрібна їй істина. Досліджуючи сутність правди, вони об'єктивують порожнечу, що лишилася після вибору.

Закляклі у вертикальному положенні, напіврозчинені стовбури спрямовують погляд у пустий простір. Наче величезні кажани, вони звисають зі стелі, нагадуючи про світло життя, яке колись належало дереву.

Разом із безкомпромісним визначенням правди, автори доводять відносність будь-яких спроб опосередкованого сприйняття реальності. А також насильних способів її встановлення: у назві проекту спливає згадка про давнє покарання, яке застосовувалось у Росії щодо боржників. Виявивши,що тортури не сприяють з'ясуванню правди, покарання змінили. Однак лишилась приказка, що закріпила початкове значення слова «правити» – «стягувати», або ж вимагати оплату за керування державою.

Однак, назва інсталяції виступає не стільки ключем, скільки запрошенням – зануритися у споглядання за порожнечею. Як зовнішньою, відображеною в оболонці дерева. Так і внутрішньою, осяяною мрією про свободу.

Олена Єгорушкіна

Вокруг нас существует множество мнений и слов – огромный информационный поток, несущий под словом правды – и правду, и неправду. Сегодня нам говорят, что вот она – правда сегодняшнего дня, а то, что было вчера, уже неправда.

А правда либо есть, либо ее нет. Правда – понятие статичное и неизменяемое. Нет правды вчерашней, сегодняшней, завтрашней. Правда – она одна!

Срубив дерево, у него забирают сердцевину, выбрасывая кожу-кору. То, что мы ежедневно видим и чем восхищаемся – это деревья в коре. А кора – это защитная оболочка ото лжи.

Дерево – один из примеров, образов. Оболочка – внутренность. Нужна она или не нужна? И где же правда – внутри или снаружи? В сердце дерева, или по крупинкам собрана в нашем проекте, снаружи?

Может, внутри остались души, отдавшие жизни за эту правду, и дающие свет. А осталась одна оболочка, пожираемая насекомыми.

…В средние века было наказание, пытка – правеж. Людей били батогами по голым пяткам и выталкивали на снег. От боли и холода они брали вину на себя, даже если ничего не совершали. И такая пытка не могла выявить всей правды, отсюда и выражение «В ногах правды нет».

Правды нет в ногах, она внутри. А внутри – пустота и свет, дающий надежду.

Валерій Кузнєцов