Події, що змінюють вектор руху – завжди радикальні. На своїх полотнах Дмитро Молдованов вплітає патологічні розриви світобудови у зафіксований порядок повсякдення. Кожна із вуличних історій – міський базар, тротуар із купкою дерев на узбіччі, травмується сценою непорозуміння розміреної буденності та хаосу. Прикметно те, що художник ніколи не виносить ці сцени на передній план – кожен із нешаблонних сценаріїв він ставить у ряд з іншими, звичними. Розриви усталеного порядку ніколи не нищать його у моменті. Вони здатні лише зафіксувати акт своєї присутності, іноді для того, щоб стати початком змін.