Цей виставковий проект базується на дослідженні дитячої ілюстрації періоду з «відлиги» до Незалежності. Ми зацікавились цією темою, помітивши високу якість та цілісність візуального оформлення видань для дітей, створених українськими митцями й мисткинями в період між 1956-м і 1991-м роками. Виразними рисами окремих дитячих ілюстрацій тих часів є відсутність ідеологічного навантаження та невідповідність вимогам соціалістичного реалізму, «офіційного методу радянського мистецтва». Тож, задля того, щоби зрозуміти цей феномен, ми започаткували дослідницьку ініціативу, яка концентрується на вивченні книжкових видань для дошкільного та молодшого шкільного віку, проте не обмежується ними. Ми, зокрема, зацікавлені у візуальному оформленні літератури для дітей старшого віку, дитячих журналів, а також у роботах, які створювались для декорування дитячих просторів — шкіл, садків, будинків піонерів тощо.
Виставка «Дитвидав» презентує проміжні результати роботи, здійсненої командою дослідників та дослідниць. Головним припущенням нашої розвідки — яке науковці називають гіпотезою — є наступне твердження: Сфера дитячої ілюстрації була простором художнього самовираження для українських художниць та художників у період із «відлиги» до Незалежності, насамперед, через ускладнене застосування доктрини соціалістичного реалізму до зображення фантастичних та казкових світів.
Підґрунтям для формування цього припущення стали інтерв'ю з митцями, мисткинями, їхніми нащадками, працівниками та працівницями сфери книговидання для дітей; вивчення архівних матеріалів та досліджень радянської дитячої ілюстрації та видавничої справи у 1920–1950-ті роки.
У процесі дослідження гіпотеза може підтверджуватись чи спростовуватись, проте це твердження є важливим орієнтиром для дослідників та дослідниць у процесі збору інформації. На даному етапі нашої розвідки, яка все ще триває, ця гіпотеза підтверджується.
Проте, з науковцями, на жаль, часто трапляється така біда: вони можуть свідомо чи несвідомо ігнорувати інформацію, що спростовує їхню гіпотезу. Ми, усвідомлюючи цей ризик, заохочуємо вас до участі в цьому проекті як дослідників, рецензентів та критикинь.
Ми не заперечуємо існування інтенсивної пропаганди у сфері дитячих видань у Радянському Союзі — ба більше, сподіваємось, що найближчим часом, ми зможемо висвітлити й цей аспект видавничої справи. «Дитвидав» — це проект про можливості, якими користувались українські митці та мисткині в умовах державного цензурування мистецтва; про можливості, які виникали на перетині особистих переконань, підтримки мистецької спільноти та співпраці з культурними інституціями.
В межах цієї виставки демонструються роботи 25-ти художників та художниць, які працювали у сфері дитячої ілюстрації. Усі вони по-різному оцінювали цей період своєї творчої кар'єри — для когось це було тимчасовим заробітком, а для когось стало справою всього життя. Ми прагнемо не лише ознайомити вас із маловідомим аспектом розвитку українського мистецтва, а й підважити спрощену точки зору на культурну спадщину України радянського періоду.