Арт-центр Я Галерея представив новий графічний проект Влади Ралко Має бути: понад сто абсолютно нових робіт, створених спеціально для арт-центру, були показані вперше. До виставки видавництво Павла Гудімова Артбук підготувало книгу Влади Ралко «Роботи на папері».

Має бути /Must have/Обязательно иметь – вислів із арсеналу жіночих журналів. Глянцеві журнали супроводжують Владу Ралко дорогою до її з чоловіком заміського будинку. А оскільки глянцевий папір горить погано, то з часом журнали осідають там, утворюючи «башту з глянцю». Вирвані з контексту міського життя, вкинуті до закинутого сільського ландшафту, журнали зажили власним життям – нереальним, підробленим, непотрібним. Влада препарує їх, виливаючи на папір їхні нутрощі.

Книга «Роботи на папері» – перше видання видавництва Артбук – це 378 кольорових і 12 чорно-білих ілюстрацій на 112 сторінках. У книгу ввійшли всі основні графічні серії Влади Ралко: «Китайський еротичний щоденник», «Спортивна», «Шкільна цигейка» та «Має бути».

Влада Ралко:

«Для мене важливо було прослідкувати функцію глянцевих журналів як частини системи приборкання тіла. Мене зачаровує те, що глянець переважно зосереджений на тілесному, на варіантах включення тіла в систему ринку. Я почала робити варіанти малюнків з глянцю, повертаючи його героям таємницю і все те приховане, чого в глянці прийнято соромитися — я приборкувала репресивні жести глянцю».

Павло Гудімов:

«Тематика виставки – глянець і його вплив на незміцнілий мозок наших співвітчизників. В роботах Влади – метаморфоза цього впливу із запереченням, із підкресленням, із іронією. Все це вихлюпнулось на аркуші абсолютно не глянсового паперу... Для мене Влада – це секс нашого сучасного мистецтва у найжорсткішій формі».

Олександр Ляпін:

«Кілограми глянцевих журналів везе з собою Влада в забуте Богом село. Паркани, згорблені бабці, в хустках і валянцях, калюжі на розбитій ґрунтовій вулиці, догораюча свічка (світло відрізали) і глянець, сторінка за сторінкою: як звабити олігарха, секрети Сари Джесіки Паркер, десяток найсексуальніших чолов'яг… Усе – через себе і – на папір».