Останній тиждень виставки

Київ. Я Галерея

Метахроніки

28.11.2018 – 17.12.2018

"Метахроніки" - кураторський проект Олега Грищенко - графіка, ілюстратора, автора самвидавів, книг художника, відеоробіт та робіт у публічному просторі.

Гамлет Зіньковський, Алевтина Кахідзе, Павло Маков, Євген Равський – чотири автори, чиї твори подані в проекті. Вони показують основні принципи роботи художників із хроніками та їхнє тлумачення. Найважливіша мета презентації цих творів – це дослідження методів роботи з конкретним місцем, явищем, подією. Тут є і рефлексії митців щодо оточення, і їхнє опрацювання через медіум книги художника, і, врешті-решт – показ можливостей «Метахронік» впливати на сприйняття місця, із яким працює художник.

Виставка Київ Я Галерея
Графік роботи: 10.00-19.00

Існують хроніки. Вони покликані фіксувати події та складати їх на полиці днів, місяців і років, щоб згодом можливо було зрозуміти, що відбувалося тоді та що відбувається тепер навколо тебе. Для чого це робиться? Для логічного упорядкування світогляду. Для заспокоєння та розуміння: все можна проаналізувати та розставити по місцях, а потім, із почуттям виконаного обов'язку, прямувати далі.

Існують художники. Вони також створюють хроніки, однак із іншою метою. Їхнє прагнення – знайти та зафіксувати сьогоденні артефакти, часом нереальні, абсурдні й неформатні для звичайної аналітики, але неймовірно потрібні тут і зараз для самих художників і середовища. Такі мистецькі хроніки покликані не розуміти минуле, а впливати на майбутнє.

Як і Арістотелівську метафізику, ці хроніки неможливо втиснути в чіткі наукові чи дослідницькі рамки. Тому назвемо їх «Метахроніками». Метахроніки – це видання (мистецькі об'єкти), які мають показати широту художніх вимірів сучасності, метафори реальності. Коли ж спливають роки з моменту їхньої реалізації, вони демонструють й альтернативне минуле. Звернення до них, як до бази для нових проектів, стверджує реальність і обґрунтованість методу хронік художника.

Матеріальне втілення «Метахронік» – це книги художника, щоденники, самвидави. Ці формати найбільше відповідають головній меті твору: власне апропріації реальності, можливості показати її такою, як прагне безпосередньо художник. Робота з книгами, як носіями культурних фондів (незважаючи на форму відтворення: графічна новела, текст, фотоальбом, книга-об'єкт), важлива через художній жест входження митця в простір «серйозної», аналітичної інформації, у бібліотеку, де зберігаються тотожні надбання людства. Художник займає там власне місце поміж інших хронік, впливає на них і, зрештою, на їхнє сприйняття.

Гамлет Зіньковський, Алевтина Кахідзе, Павло Маков, Євген Равський – чотири автори, чиї твори подані в проекті. Вони показують основні принципи роботи художників із хроніками та їхнє тлумачення. Найважливіша мета презентації цих творів – це дослідження методів роботи з конкретним місцем, явищем, подією. Тут є і рефлексії митців щодо оточення, і їхнє опрацювання через медіум книги художника, і, врешті-решт – показ можливостей «Метахронік» впливати на сприйняття місця, із яким працює художник.

Метахроніки – проект дослідження, що поєднує у виставковому просторі представлення творів художників і документальне відео яке розкриває через розповіді авторів історії створення робіт, локації які стали інспірацією.

Олег Грищенко. 2018