Київ. Арт-центр Я Галерея

Оживаючі фігури

11.04.2012 – 23.04.2012

Ліна Анжан / Дені Бернар / Емманюель Борнстайн / Мюр'єль Моде / Даніель Дежан / Ґаель

Виставка Київ Арт-центр Я Галерея

Проект представлено арт-центром Я Галерея в рамках 9-го фестивалю Французька весна у співпраці з Посольством Франції в Україні, Французьким інститутом в Україні, тулузькою галереєю Croix-Baragnon та мерією міста Тулуза (Франція).

Куратори – Француаза Лакосте, Павло Гудімов


Ліна Анжан / Дені Бернар / Емманюель Борнстайн / Анатолій Бєлов / Мюр'єль Моде / Даніель Дежан / Ґаель / Ростислав Котерлін / Володимир Костирко / Станіслав Перфецький


Фігуративне мистецтво займає важливе місце в історії мистецтв XX століття. Незважаючи на те, що у 1970-80х роках французькі установи залишили його поза увагою, прославляючи концептуальне мистецтво, фігуративне мистецтво не зникло. Воно опинилося в стані «чистилища»: роботи художників-фігуративістів цього періоду рідко експонуються і продаються. У Великобританії та Німеччині, де живопис завжди високо цінувався, позиція культурних закладів інша. Вони надають підтримку художникам неоекспресіонізму, таким як Луціан Фройд, Френсіс Бекон, а також Базеліц, Люперц та Пенк. За останні декілька років все більше виставок та масштабних ярмарків сучасного мистецтва констатують пожвавлення фігуративного «руху» серед художників. Виставка «Оживаючі фігури» доводить це і демонструє пристрасть молодих авторів до відображення тіла. Усі представлені художники, більшість із яких народилися в 1970-80х роках, у своїх роботах та дослідженнях обирають виключно фігуративне мистецтво. Виставка об'єднує регіональних паризьких та українських художників, твори яких, при формальному та технічному плюралізмі, спрямовані на вираження однієї ідеї.

Франсуаза Лакосте


На зламі мистецьких епох новий фігуративний живопис набуває особливої актуальності. Перебуваючи довгий час в конфлікті та протиставленні до абстрактних течій у мистецтві, явище фігуративу отримало нову свободу, скинувши тягар упереджень та канонічності – на противагу абстракціонізму, який встиг набути канонів та інституалізуватися. Пройшовши досить довгий шлях медійних експериментів та пошуків, автори все частіше обирають територію живопису. Це медійне нашарування спричинило виникнення нового смислового та сюжетного формату образотворення. Перед художниками нового фігуративу постає задача дослідження тонкого психологізму крізь призму форми людського тіла, вони знову шукають універсальне в індивідуальному, підпорядковуючи художній пошук ремеслу.

Кожен автор бачить по-своєму місце фігури в мистецтві. Почасти присутнє нагромадження форм і образів, ірраціональних емоційних проявів – фізичних мук і страху на грані безумства. Гіпнотичний вплив зображуваного людського тіла «запрошує» глядача до інтелектуальної гри – дослідження фізіології та сексуальності на макро- та мікрорівнях, експериментального зіставлення та протиставлення психоделічної форми та її наповнення. Українські автори досить різнопланові. Нахабний Котерлін розмиває формальні межі, послуговуючись методами постмодернізму водночас іронізуючи, наголошуючи на його відмиранні, залишається, поза тим, фігуративістом. Бєлов експериментує із актуальною і соціально-критичною графікою на грані ілюстрації та стріт-арту. Перфецький є послідовником поп-арту з ідеалізацією форми та буквальним нашаруванням фігуративних образів з різних епох. Костирко, як «новий старий майстер», веде свою гру у сфері містифікації та історії мистецтва й виводить фігуратив на новий рівень, який, щоправда, ще не отримав у художника свою актуальнішу назву. Живопис ламає уявлення про навколишнє, відкриває і безсоромно виставляє напоказ нові грані та сторони, а побутовість предметних сюжетів розпадається на геометричні елементи напівабстрактного. Деякі полотна – ні що інше, як роздуми художника про баланс сил та людських правил, що намагаються одночасно дослідити людину рухом ліній та композицією кольорових плям.

Інтеграція нового фігуративу в сучасне мистецтво – явище досить передбачуване. Адже все колись повертається, проходячи цикл від перенасичення до переосмислення і, як результат, нового «пришестя». При цьому, головними питаннями залишаються – теми, образи та їх джерела, методи фігуративного живопису сьогодні, а також причини та контексти його існування. А головним принципом – за умови подальшого розвитку нового фігуративу – предмет і характер розповіді, адже докорінних змін вже давно потребує не форма.

Стефанія Цап



19.10.2016 – 12.11.2016
Виставка Київ Арт-центр Я Галерея
14.09.2016 – 17.10.2016
Виставка Київ Арт-центр Я Галерея
01.07.2015 – 03.08.2015
Виставка Київ Арт-центр Я Галерея
29.04.2015 – 01.06.2015
Виставка Київ Арт-центр Я Галерея
30.04.2014 – 23.05.2014
Виставка Івано-Франківськ Центр сучасного мистецтва
08.11.2013 – 14.12.2013
Виставка Дніпропетровськ Арт-центр Я Галерея
27.04.2013 – 10.06.2013
Виставка Одеса Галерея ХудПромо
12.09.2012 – 11.10.2012
Виставка Київ Арт-центр Я Галерея
05.10.2011 – 07.11.2011
Виставка Київ Арт-центр Я Галерея, Волоська 55/57
16.02.2011 – 14.03.2011
Виставка Київ Арт-центр Я Галерея, Хорива 49Б
01.09.2010 – 27.09.2010
Виставка Київ Арт-центр Я Галерея, Волоська 55/57
14.07.2010 – 10.08.2010
Виставка Київ Арт-центр Я Галерея, Хорива 49Б
03.04.2010 – 05.05.2010
Виставка Харків Театральний провулок 6
24.03.2010 – 12.04.2010
Виставка Київ Арт-центр Я Галерея, Волоська 55/57
24.06.2009 – 13.07.2009
Виставка Київ Арт-центр Я Галерея