Київ. Я Галерея

Повна кімната

Юрій Денисенков

10.08.2022 – 10.09.2022

Юрій Денисенков

Останні два роки я присвятив роботі з темою пам'яті. Все почалось із дослідження власного сімейного архіву та артефактів, що безпосередньо пов'язані з моєю історією та історією моєї родини. Перші роботи проєкту «Повна кімната» були створені у 2021 році. Їхньою основною темою стало застілля як символ нерозривності часу і поколінь.

Виставка Київ Я Галерея
Графік роботи: 10:00-19:00, неділя вихідний

На скатертині білій — засвіт,

Фокуса немає на обличчях.
І все це так далеко й одночасно близько,
Гірко і радісно в миті за секунду до спалаху…
А. Дудченко
Останні два роки я присвятив роботі з темою пам'яті. Все почалось із дослідження власного сімейного архіву та артефактів, що безпосередньо пов'язані з моєю історією та історією моєї родини. Перші роботи проєкту «Повна кімната» були створені у 2021 році. Їхньою основною темою стало застілля як символ нерозривності часу і поколінь.
Тісніше працюючи із сімейним архівом я звернув увагу на те, що велика кількість фотографій зафіксувала саме цю сцену — родина за столом. Вона завжди була динамічною у часі: змінювались дійові особи, обставини та інтер'єри. Незмінним залишався лише стіл.
Я розглядаю цей об'єкт як метафору. Стіл гуртує, збирає навколо себе під різними приводами: затишні посиденьки, гучні свята чи скорботні, пам'ятні дати. Стіл об'єднує в незмінності й тяглості ритуалу. Стіл — це престол — філософія й метафізика одночасно.
За рік праці над проєктом «Повна кімната» змінилась оптика. Війна змінює нас усіх і світ навколо. Роботи набули нового змісту. Війна — це руйнація не тільки матеріального, вона підважує, часом трансформує, а часом і знищує сутнісні речі. Сьогодні нам доводиться поривати з сімейним затишком, родинною традицією. Святість ритуалу поглинає хаос, який стає домінантною нашої дійсності. Неминуче наближається метаісторична катастрофа. Сама пам'ять спотворюється, затирається, блідне, витіснена яскравими спалахами жаху війни.
Цей проєкт розділений на дві частини: застілля і вторгнення. Зрозумілий, впізнаваний порядок переривається грубістю невідомих донедавна обставин. Зображення знищуються, вигорають, стираються, подібно людським спогадам та життям. Пам'ять виштовхує уривки минулого щастя, як примарну надію. Колір іржі й вугілля заповнює простір, а ясність губиться під натиском нової реальності. Умовою її становлення є безапеляційне буквальне знищення ландшафту історії, в якому мозаїка спогадів розкидана у часі. Крихкість цього ландшафту підкреслена і матеріалами, використаними у проєкті: склеєний папір, вугілля.
Однак час залишається незмінно присутнім: тепер з абстрактної канви він перетворюється на фізичний субстрат нашарувань пам'яті та дійсності.«Повна кімната» — це проєкт про нескінченний колообіг життя, закарбованого в часі. І знову буде стіл, і біла скатертина, і повна кімната людей…
Юрій Денисенков
Автор

Народився в 1985 році в Києві.

У 2010 році закінчив сценографічний факультет Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури.

Основною темою творів художника є страх та самотність існування людини в урбаністичному соціумі.

Живе та працює в Києві