Київ. Арт-центр Я Галерея
ZOOANTROPO
Тіберій Сільваші, Тамара Бабак, Олександр Бабак
04.06.2014 – 07.07.2014
Продовжуючи тему руху від тваринного до людини (а інколи й назад), художники моделюють з металу серію «істот-триніг», а Тіберій Сільваші включає в експозицію хроматичний елемент.
- Завантажити:
- прес-реліз
Уже не тварина, але й не зовсім людина - такою формулою, закріпленою в назві проекту, можна окреслити антропоморфні об'єкти Тамари й Олександра Бабаків, розфарбовані Тіберієм Сільваші. За зізнанням авторів, свій початок роботи беруть у скульптурі з лози, яку Тамара вперше розставила в Я Галерея восени 2007 року. Тоді в спільному проекті «Оголена» подружжя Бабак представило «вуаєричну» інсталяцію, в якій «вона виплітає свої просторові об'єкти, а він спостерігає за нею».
Продовжуючи тему руху від тваринного до людини (а інколи й назад), художники моделюють з металу серію «істот-триніг» і одягають її у колір. На відміну від попередніх спільних проектів, де різні об'єкти обох авторів зіставлялися на шкалах «жіночого – чоловічого», «об'ємного – графічного», Тамара й Олександр поєднують своє бачення в фігурі Zoo Antropo (грец. «тварина», «людина»). Тоді як Сільваші, виступаючи для обох художників із необхідним «третім поглядом», включає в експозицію хроматичний елемент. Такий нетиповий для автономних митців підхід народжує оригінальне тріо, що озвучує фундаментальні філософські категорії: форма (Олександр Бабак) – наповнення (Тамара Бабак) – стан (Тіберій Сільваші).
Олена Єгорушкіна
Історія проекту
Усе починалось по вже знайомій схемі "спочатку було Слово", – на цей раз у Тамари, з її плетених із лози триніг-істот-постатей.
Саме в невизначеності, що це, і як це класифікувати, в хиткому балансуванні між ЗОО та АНТРОПО – мені бачиться природа цих речей.
Для себе я завжди зауважував, як поряд із Тамариним об'єктом глядач набуває особливого статусу "головного експонату", такого собі завершального еволюціійного варіанту, тим самим підкреслюючи важливість попередніх спроб і помилок.
Рух – це нова якість.
Зі свого боку, мені видалось важливим урівняти стартові умови створення об'єктів – це площина (папір чи метал – неважливо), пропорційно формату А4. Залежно від того чи іншого розкрою цієї площини, моделюються різні варіанти.
Вирішуючи питання кольору і враховуючи попередню співпрацю двох авторів, природно було почути третю думку.
Тіберій Сільваші програмно працює з кольором на об'ємі. Я показав йому паперові макети – і коло замкнулось: три погляди на одну проблему створили об'ємне бачення.
Олександр Бабак